До кінця поточного року в Україні буде виставлено на приватизацію велику кількість закинутих підприємств, цехів та приміщень. Про це в інтерв'ю LB.UA заявив заступник очільника Офісу Президента з економічних питань Ростислав Шурма.
Він наголосив, що мова не йде про приватизацію тих об’єктів, особливо об’єктів “Великої приватизації”, де є розрахунок на системного західного інвестора. Йдеться про об'єкти, які можуть викликати зацікавленість підприємців всередині країни.
"Мова йтиме про приватизацію великої кількості цехів, закинутих підприємств, закинутих приміщень, які в принципі можна конвертувати у виробництво. Чому? Тому, що люди через воєнний стан, а особливо чоловіки, не виїжджають, вони залишаються в Україні. Вони — ті, хто не служать в армії — мають амбіції чи бажання щось робити. Їм треба дати можливість це робити", - розповів представник ОП.
Щодо вартості таких об'єктів, за словами Шурми, наразі чіткого уявлення немає. Але їх готові віддавати за будь-яку ціну, яку визначить попит.
"Держава з них сьогодні нічого не заробляє, лише отримує збиток, лише витрачає кошти на дотацію цих об’єктів. А таким чином ми зможемо спрямувати підприємницьку ініціативу в ці об’єкти і, власне кажучи, точно покращити їхній стан", - зазначив він.
"Ринок їх оцінить. Кожен об’єкт потрапляє на відкритий онлайн-аукціон, у якому може взяти участь практично будь-хто. Тому є стартова ціна, а далі ринок буде сам оцінювати його", - додав Шурма.
Втім, розрахунки щодо отриманих за приватизацію коштів, все ж таки є.
"Це буде декілька мільярдів гривень", - припустив Шурма.
Як випливає зі слів представника ОП, окрім раніше анонсованої приватизації 26 об’єктів - 23 спиртзаводів та 3 хлібзаводів, у першому заході на приватизацію планується виставити близько 200 об’єктів.
У цьому контексті він зазначив, що розрахунок робиться на об’єкти, щодо яких доволі високий попит сформувався під час війни.
"Наведу конкретні приклади. Логістика, як ви знаєте, сьогодні є найбільшою проблемою для експорту сільськогосподарської продукції. Тому з боку самих аграріїв є надзвичайно великий попит на будь-які потужності переробки та зберігання їхнього продукту, оскільки це найвужче місце. І ми бачимо, що попит і, можливо, ціна таких об’єктів, зараз може бути навіть більшою, ніж була до війни, враховуючи, власне, ринкову ситуацію, яка склалась", - пояснив Шурма.
Також він згадав про великий потік релокації підприємств у безпечні регіони, що також збільшуватиме попит на приміщення.
"Щодо підприємств у металургії, хімії, важкому машинобудуванні, то перенести їх неможливо, можна лише побудувати нові", - зазначив він.
"Ті, які збереглися сьогодні та можуть працювати, вони будуть продовжувати роботу, і будуть програми підтримки для їхньої модернізації. Щодо зруйнованого, в кожному окремому випадку будуть прийматися рішення, де краще відбудовувати: чи в тій самій локації, чи десь у центрі, чи на заході. У нас уже є великий потік релокації, особливо малих і середніх підприємств зі сходу на захід і центр", - додав педставник ОП.
Депутати запропонували зміни до законодавства про приватизацію державного та комунального майна: на період воєнного стану скасовуються прозорість покупців, оцінка майна та його інвентаризація й навіть дозвіл АМКУ. Складається враження, що ці зміни лобіюють самі монополісти. Читайте про це на ZN.UA в матеріалі Людмили Сімонової - "Новітній "дерибан"? Навіщо це народу?".