Підготовлений МОН проект урядової постанови про порядок призначення та виплати студентських стипендій не містить чітких критеріїв та формули розподілу коштів для вузів на стипендіальні виплати, і фактично прив'язує обсяги даних виплат до фінансових можливостей держави в той чи інший момент часу.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Андрій Черних. За його словами, на сьогоднішній день в законі чітко прописано, що академічні стипендії отримують не менше 2/3 студентів і не більше 75% студентів денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету (без врахування осіб, які отримують соціальні стипендії).
Законодавче затвердження запропонованого МОН порядку призначення стипендій, як зазначає аналітик, дану норму усуває, залишаючи питання розподілу стипендіальних коштів на совісті керівництва вишів.
"Проект урядового рішення не передбачає визначення відсотка студентів-бюджетників, які матимуть право на отримання академічної стипендії, натомість у ньому є такі формулювання: "вищі навчальні заклади у межах коштів, передбачених для виплати стипендії, призначають академічні стипендії студентам" та "з урахуванням видатків на стипендіальне забезпечення". Таким чином, ми можемо обґрунтовано говорити про відсутність чітких критеріїв та формули розподілу коштів для вишів на виплату стипендій і прив'язку обсягу відповідних виплат до фінансових можливостей держави в той чи інший момент часу", – зазначає Черних, додаючи, що це абсолютно неправильний підхід,
З точки зору автора, мінімальний та максимальний відсотки від числа студентів, які мають право на стипендію, слід закріпити на законодавчому рівні.
Черних зазначає, що призначення стипендій, згідно з ініціативою МОН, буде відштовхуватися від студентского рейтингу, який буде складатися вишами.
"Вищий навчальний заклад має враховувати участь студента у науковій, науково-технічній діяльності (творчій активності для мистецьких спеціальностей), громадському житті та спортивній діяльності. При цьому складова успішності (іспити, заліки) має становити не менше 90% рейтингового бала, решта 10% - це наукова, спортивна та громадська діяльність", – йдеться в статті.
Аналітик зазначає, що вчені ради повинні будуть стверджувати ліміт стипендіатів, виходячи з виділених коштів на стипендіальне забезпечення.
"Одним із найпроблемніших положень проекту урядового рішення є норма, яка передбачає, що перед початком підбиття підсумків семестрового контролю вчені ради вищих навчальних закладів мають затверджувати однаковий для всіх курсів і спеціальностей ліміт стипендіатів (відсоток студентів-бюджетників), яким призначатиметься академічна стипендія "з урахуванням видатків на стипендіальне забезпечення". Таким чином, якщо, приміром, сьогодні є кошти для 40% студентів-бюджетників, то 40% студентів отримають академічну стипендію, а якщо через декілька місяців коштів буде тільки для 30%, то отримають стипендію лише 30% студентів-бюджетників", – резюмує автор.
Раніше міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що міністерство освіти змінить критерії для виплати стипендій студентам вишів.
Так, оцінка і середній бал, який особи отримають на сесії, будуть становити 90% загального критерію для рейтингування студентів. Ще 10% цих критеріїв узгодить між собою вчена рада і студентське самоврядування.
"За нашими підрахунками половина студентів, які навчаються на бюджеті, отримають стипендії. Найменша академічна стипендія становитиме 1 тис. гривень, максимальна 1,6 тис., але на факультетах, де важко вчитися, інженерних, технічних, природничих і математичних спеціальностях мінімальна стипендія становитиме 1,4 тис. гривень, максимальна 2 тис. гривень", - сказала міністр.
Детальніше про запропонований МОН порядок призначення і виплати стипендій читайте в статті Андрія Черних "Стипендія по-новому. Чого очікувати студентам?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".