Темпи споживчої інфляції в Україні почала знижуватися дещо раніше, ніж прогнозував Національний банк. Про це повідомляє пресслужба НБУ з посиланням на дані, опубліковані Державною службою статистики.
«Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2023 року. Відхилення від прогнозу насамперед пов'язано з більшою, ніж припускалося, пропозицією сирих продуктів харчування», — йдеться в повідомленні.
Крім того, інфляцію стримували такі чинники, як стабільна ситуація на валютному ринку та поліпшення інфляційних очікувань, у тому числі завдяки вжитим НБУ заходам, а також подальший позитивний вплив деокупації частини регіонів України.
Натомість фундаментальний інфляційний тиск, виражений показником базової інфляції, в січні посилився, хоч і дещо менше, ніж очікував НБУ. Основна причина такої динаміки — подальше зростання виробничих витрат бізнесу, зокрема через дефіцит електроенергії.
Базова інфляція в січні 2023 року зросла до 23,3% р/р з 22,6% р/р у грудні 2022 року. Подорожчання оброблених продовольчих товарів незначно прискорилося (до 29,6% р/р). На тлі дефіциту електроенергії швидше зростали ціни на продукти з енергоємним виробництвом: м’ясні та олійні, масло, кондитерські вироби, безалкогольні напої та консерви.
Прискорилося й подорожчання імпортних продовольчих товарів тривалого зберігання через вищий попит та збільшення витрат бізнесу, зокрема логістичних. Соняшникова олія також дорожчала швидше на тлі підвищення експортних цін.
Натомість завдяки зменшенню вартості сировини нижчими темпами зростали ціни на макарони. Повільніше дорожчали й молочні продукти з огляду на зменшення світових цін та достатню пропозицію на внутрішньому ринку.
Зростання цін на непродовольчі товари очікувано пришвидшилося (до 22,3% р/р). Зокрема, вищими темпами дорожчали одяг та взуття, ліки, товари для особистого догляду, товари для дому, електроніка та автомобілі.
Це пов'язано з подальшим вичерпанням запасів імпортної продукції, закупленої до липневого коригування офіційного курсу, та зі збільшенням витрат бізнесу, зокрема через необхідність закуповувати енерготовари та паливо для автономної роботи.
Водночас стабільна ситуація в готівковому сегменті валютного ринку, поліпшення інфляційних очікувань та слабкий і нерівномірний попит стримували зростання цін на цю категорію товарів.
Темпи зростання вартості послуг підвищилися (до 15,5% р/р). Медичні, страхові та ветеринарні послуги, послуги закладів громадського харчування, інтернет та кабельне телебачення дорожчали швидше — також під впливом зростання виробничих витрат бізнесу.
Вартість послуг електриків та сантехників зростала вищими темпами, що може пояснюватися збільшенням попиту на такі послуги в умовах дефіциту електроенергії.
Натомість подорожчання послуг спортзалів, курсів водіїв, стоянок автомобілів, таксі та оренди житла сповільнилося під впливом слабшого попиту.
Зростання цін на сирі продукти харчування сповільнилося до 38,5% р/р. Овочі борщового набору дорожчали нижчими темпами через вищу за попит пропозицію, у тому числі завдяки теплій погоді, як і тепличні овочі — через достатню пропозицію імпортної продукції.
Сповільнилося зростання цін на м'ясо з огляду на зниження вартості кормів та складнощі зі зберіганням продукції на тлі слабкого попиту. Завдяки збільшенню пропозиції пригальмувало й подорожчання яєць. Зважаючи на кращі, ніж очікувалося, врожаї, сповільнилося підвищення цін на борошно, гречку та інші крупи.
Вплив від деокупації частини Херсонщини та розблокування постачання товарів до регіону з інших областей України також стримували зростання вартості сирих продуктів харчування. Водночас через підвищення світових цін і високі логістичні витрати швидше дорожчали фрукти, зокрема банани та цитрусові.
Зростання цін на цукор також прискорилося під впливом більших витрат бізнесу, зокрема з огляду на необхідність забезпечувати безперебійну роботу виробництв в умовах дефіциту електроенергії.
Темпи зростання адміністративно регульованих цін знизилися до 14,7% р/р. Під впливом слабшого споживчого попиту пригальмувало подорожчання алкогольних напоїв, а завдяки стабілізації цін на пальне — нижчими темпами дорожчали транспортні послуги.
Адміністративну інфляцію також стримував мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Натомість зростання цін на тютюнові вироби пришвидшилося з огляду на планове підвищення акцизів.
Зростання цін на пальне сповільнилося до 61,8 р/р. Це насамперед пов'язано зі сповільненням подорожчання нафти в річному вимірі, а також із суттєвими запасами пального, накопиченими через побоювання щодо збільшення попиту на нього на тлі перебоїв з електропостачанням.
Більша пропозиція продовольства, слабший споживчий попит, вплив від деокупації регіонів України, стабільна ситуація на валютному ринку та поліпшення інфляційних очікувань знівелювали ефекти від зростання витрат бізнесу, зокрема пов'язаних із дефіцитом електроенергії.
Як наслідок, інфляція почала знижуватися дещо раніше, ніж прогнозував Національний банк. НБУ очікує, що інфляція і надалі поступово знижуватиметься у 2023 році. Однак в умовах повномасштабної війни зберігаються й значні проінфляційні ризики.
Свідченням цього є, зокрема, подальше прискорення базової інфляції через перенесення вищих виробничих витрат бізнесу. Крім того, надлишкова пропозиція продовольства, що зумовила відхилення фактичної інфляції від прогнозу НБУ, частково сформувалася завдяки теплим для зими погодним умовам у січні та може мати короткостроковий вплив.
«Національний банк і надалі проводитиме жорстку монетарну політику для збереження курсової стійкості, поліпшення інфляційних очікувань та забезпечення стійкого зниження інфляції», — заявив регулятор.