Міжнародний валютний фонд відмовився обговорювати з Україною програму розширеного фінансування EFF і перейшов до погодженням короткострокової програми standby через ситуацію в світі, яку спровокувала пандемія COVID-19, стверджують у Міністерстві фінансів.
"У зв'язку з масштабною фінансово-економічною кризою у всьому світі через поширення COVID-19 і загальною економічною невизначеністю щодо тривалості та інтенсивності наслідків пандемії МВФ змінив підходи до тривалості програм із країнами і пропонує варіант продовження співпраці з Україною за короткою програмою кредитування", - йдеться в заяві Мінфіну, поширеній увечері в четвер, 7 травня.
У відомстві запевнили, що основна відмінність між програмами – у тремінах їх реалізації: три і півтора роки відповідно. Обсяг кредитних коштів, які Україна зможе залучити за цей час, залишається незмінним.
Також повідомляється,що Мінфін розраховує фіналізувати переговори з МВФ до 15 травня.
Як повідомлялося, Україна і МВФ припинили переговори за програмою розширеного фінансування EFF і перейшли до обговорення 18-місячної програми standby.
Програма EFF була попередньо узгоджена і передбачала надання Україні 8 млрд доларів протягом трьох років в обмін на структурні реформи. Програма standby розрахована на 18 місяців, за які Україна може отримати 5 млрд доларів кредитних коштів кількома траншами. Рішення щодо кожного траншу узгоджуватиметься окремо.
Зазначимо, що від співпраці з МВФ залежить не просто макрофінансова стабільність, але й виконання держбюджету в 2020 році.
На позачерговому засіданні 13 квітня депутати підтримали секвестр бюджету у зв'язку з пандемією COVID-19. До дохідної частини бюджету заклали понад 130 млрд гривень допомоги МВФ. Однак зробили це до затвердження закону про банки, без якого на цю допомогу розраховувати не варто. При цьому дефіцит держбюджету збільшується втричі - зі 100 млрд до 300 млрд гривень.
Однією з ключових умов співпраці України з МВФ є ухвалення закону про банки, який ще називають "антиколомойським". Він забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам. А також визначає порядок розгляду результатів аудиту, на підставі якого суд має виносити рішення щодо можливої компенсації: раніше ця процедура залишалася неврегульованою і фактично залежала від особистого переконання суддів.
Докладніше читайте у матеріалі Юлії Самаєвої "Коломокриза" у ZN.UA.