Стратегія розвитку Донбасу повинна передбачати модернізацію традиційних промислових виробництв та використання в їх середовищі новітніх, сучасних технологій. Про це у своїй статті для DT.UA пише експерт Інституту економіки промисловості НАН України Ірина Підоричева.
Автор зазначає, що втрата частини виробництва та інфраструктури, виведення з експлуатації збиткових вугільних шахт, скорочення робочих місць і, як наслідок, зниження рівня життя населення вимагають кардинального реагування та пошуку найбільш дієвих шляхів реструктуризації економіки Донбасу.
Експерт визначила наступні першорядні завдання, можливості та пріоритети розвитку економіки Донбасу:
- припинити військові дії і відновити територіальну цілісність України. Вирішення цього непростого питання дозволить підтримувати політичну та економічну стабільність у державі.
- модернізувати традиційні промислові виробництва Донбасу. При цьому необхідно модернізувати рентабельні виробництва (закривати нерентабельні), створюючи нові підприємства із застосуванням інноваційних технологій. Так як західні інвестори і кредитори не будуть вкладати інвестиції у неконкурентоспроможні технології та відновлювати вугільні шахти і металургійні заводи на застарілій технологічній базі.
У свою чергу, власники підприємств повинні розглядати нові умови не як загрозу втрати свого бізнесу, а як можливість для зростання, суттєвого поліпшення власної конкурентоспроможності.
- удосконалювати сферу послуг і креативних індустрій в якості супутніх елементів "індустріального" вектора розвитку, оскільки сучасний регіон (безвідносно до його спеціалізації) важко уявити без розвинутої соціальної інфраструктури. Промисловий регіон потребує реструктуризації економіки та суттєвого поліпшення екологічної ситуації, а отже, у зміні свого іміджу на краще, тому в цьому сенсі незамінний розвиток креативних індустрій (інформаційні технології, наукові дослідження, література, музика, образотворче мистецтво і т.д.).
- залучити до регіону фахівців з інших областей України за рахунок поворотньої та постійної форм міграції, щоб поповнити ряди працездатного населення.
- розвивати економічну активність регіону в нових видах діяльності. Як новий вид діяльності у Донбасі можна розглядати виробництво мікроелектроніки (різних електронних компонентів - мікросхем, процесорів, мікропроцесорів і т.п.), яка застосовується в будь-якому сучасному обладнанні. На виробництво мікроелектроніки можна було б орієнтувати металургійні та хімічні підприємства регіону, а головний компонент - кремній - купувати на заводі напівпровідників у Запоріжжі.
Розвиток мікроелектронної промисловості в Донбасі потребуватиме певних умов, однією з яких є наявність якісного людського капіталу і висококваліфікованих фахівців, здатних освоювати новітні технології. У зв'язку з чим знадобляться навчальні програми професійної перепідготовки/перекваліфікації кадрів та цільової підготовки молодих фахівців.
Автор зазначає, що, підтримуючи традиційні галузі промисловості, освоюючи в їх середовищі сучасні технології і разом з тим створюючи умови для появи нових (перспективних) видів діяльності, Донбас буде йти по шляху розвитку збалансованої моделі зростання економіки, яка допоможе зберегти індустріальну спадщину регіону, запобігти втраті економічного потенціалу та зростанню соціальної напруженості в регіоні.
Детальніше про перспективи розвитку Донбасу читайте у статті Ірини Підоричевої "Серфінг реальності": як піймати хвилю структурних змін і запустити інноваційні процеси в Донбасі" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".