У 2014 році обсяг емісії гривні склав 176 млрд грн, в той час як у попередні роки він коливався на рівні 20-50 млрд грн.
Про це в коментарі DT.UA заявив член парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко.
"НБУ по суті сам себе підставив, або його змусили підставитися. У відповідь на мій депутатський запит було надано детальні дані про портфель облігацій на балансі Нацбанку і держбанків у розрізі валют. За зміною цього портфеля можна чітко побачити зростання гривневої емісії для монетизації боргу. Якщо в усі попередні роки вона коливалася на рівні 20–50 млрд грн, то торік сягнула 176 млрд", - повідомив Різаненко.
За його словами, склалася така ситуація, що приватний ринок грошей не дає, тому Мінфін випускає держоблігації, які в підсумку купує НБУ або держбанки за гроші, надані їм самим же регулятором.
"Макроекономісти таке явище називають "монетизація боргу", а простою мовою обивателів воно називається "друкування грошей". Але торік гроші не просто "надрукували", а "надрукували" у величезній кількості. І це головна відповідь на запитання "хто винен?", - сказав Різаненко.
Депутат зазначив, що пік "друкування" пройдено в 2014 р., і монетизація боргу за перші чотири місяці цього року "вже не така істотна".
"Проблема в тому, що ніхто не знав у цьому разі, що робити. Треба визначитися: або ми тримаємо курс, або втримуємо інфляцію, робити це одночасно неможливо. НБУ сказав, що курс відпускає і переходить до інфляційного таргетування. Але в результаті ігнорувати валютні коливання в десятки, а потім і сотні відсотків вони не могли собі дозволити і спробували сісти на два стільці, аби хоч якось курс контролювати, запровадили адмінобмеження за експортно-імпортними операціями, плюс було підвищено облікову ставку", - вважає депутат.
Детальніше про нинішню економічну і валютну ситуацію в Україні читайте у статті Юлії Самаєвої Стабільне погіршення у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".