Зміна клімату та глобальний перехід до низьковуглецевої економіки створюють ризики для китайських фінансових інститутів, тому необхідно посилити законодавство у цій сфері, заявив Центральний банк Китаю, передає Reuters.
Кредити високовуглецевим галузям промисловості становлять відносно велику частку активів фінансових установ у Китаї, сказав заступник керуючого Народного банку Китаю Сюань Чаннен на Шанхайському Бунд саміті по відеозв'язку. Прискорений вихід або відкладений вихід із високовуглецевих галузей може призвести до підвищених фінансових ризиків.
"Тому ми повинні посилити фінансове регулювання, провести стрес-тести та вжити інших заходів, щоб направити фінансові установи на постійне покращення їхніх "зелених" фінансових можливостей відповідно до графіка досягнення вуглецевого піку та вуглецевої нейтральності", - сказав він.
Китай, який є одним із найбільших у світі емітентів парникових газів, прагне скоротити викиди вуглекислого газу на одиницю валового внутрішнього продукту, або вуглеродомісткість, більш ніж на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року.
Сюань сказав, що у світі підхід варіюється від добровільної участі до обов'язкового регулювання, і закликав регулюючі органи поступово впроваджувати обов'язкові, всеосяжні та кількісні вимоги щодо розкриття інформації про клімат.
Сюань також попередив про репутаційну шкоду, якої можуть зазнати фінансові установи, якщо їх запідозрять у завищенні своїх "зелених" показників, навівши приклад німецької компанії з управління активами DWS Group.
У жовтні німецька група споживачів подала до суду на компанію DWS за те, що та нібито спотворила інформацію про "зелені" характеристики фонду в маркетингових матеріалах. DWS відкинула звинувачення групи споживачів і неодноразово заперечувала, що ввела в оману інвесторів.
Тим часом в Україні напрацювали нормативно-правову базу для випуску "зелених облігацій". Вони можуть допомогти у забезпеченні стабільних підходів у повоєнному відновленні міст, ставши альтернативним варіантом залучення коштів. Докладніше про це читайте у статті Ярослава Бєлова « Зелені облігації як інструмент відновлення та сталого розвитку міст України » .