Через війну, яку розв’язала Росія, багато українців змушені були виїхати з країни, рятуючи себе і своїх близьких. Статус тимчасового захисту в ЄС вже отримали понад 4,75 млн біженців з України.
Адвокат Анна Тарасова розповіла, що у них може виникнути обов’язок платити податки в державі постійного проживання навіть без зміни громадянства чи отримання будь-якого іншого статусу пише "Громадський простір".
Як повідомляють у Палаті податкових консультантів, у цьому контексті є два незалежні поняття: громадянство та податкове резидентство. Наприклад, якщо людина виїхала, наприклад, до Польщі, то вона може стати податковим резидентом цієї країни навіть без отримання там громадянства. Відтак у неї може виникнути обов’язок сплачувати там податки навіть з отриманих в Україні доходів, з яких уже сплачені податки до українського бюджету.
Податкове резидентство — статус, який передбачає обов’язок сплачувати податки з усіх доходів саме в цій країні. Статус податкового резидента потрібен у разі перебування у певній країні протягом тривалого періоду (у більшості країн ЄС це 6 місяців або понад 183 днів).
Після отримання статусу податкового резидента, українці за кордоном повинні сплачувати податки до місцевих бюджетів, навіть якщо такі податки вже сплачені в Україні. Це окремий ризик також і для українського бізнесу, який перевіз за кордон весь колектив або його частину. Адже діяльність такого підприємства може сприйматися як створення постійного представництва, отже компанія повинна буде сплачувати додаткові податки тій країні, куди відбулась релокація.
Статус податкового резидента однієї з країн ЄС може дорого обійтися українським переселенцям, адже з усіх доходів їм доведеться заплатити чималі податки. Так, наприклад, з отриманої в Україні зарплати до бюджету сплачуються 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору та додатково 22% ЄСВ. Тоді як у Франції треба сплатити до 45% від доходів, в Іспанії до 54%, в Польщі до 36%, в Німеччині до 47,5%.
У більшості країн ЄС діє прогресивна система оподаткування: чим менший дохід, тим менша ставка податку.Також в ЄС активно застосовуються штрафи й кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, тому українцям треба бути дуже уважними. Адже податковий період, за який необхідно сплатити податки, у більшості країн прирівнюється до одного року.
Іншими словами, про необхідність сплачувати податки в іншій державі людина може дізнатися у 2023 році, коли місцевий податковий орган виставить їй претензію щодо погашення податкового боргу. Тому не дивно, що наразі нічого не відомо про випадки подвійного оподаткування доходів українців, які виїхали за кордон на початку війни.
Що робить держава для вирішення проблеми подвійного оподаткування
Україна 19 серпня 2022 року приєдналась до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін податковою інформацією (CRS). У майбутньому українська податкова в автоматичному режимі надсилатиме всю інформацію про українців, які є податковими резидентами інших країн. Але щоб CRS запрацювала в штатному режимі, уряду та Верховній Раді необхідно завершити імплементацію низки документів у цій сфері, на що потрібен звісно деякий час.
Поки CRS в Україні не запрацювала, обмін податковою інформацією може відбуватися на основі багатосторонніх і двосторонніх договорів. Проте надання будь-якої інформації відбувається не автоматично, а за запитами.
Для глобального вирішення ситуації потрібно не лише внести зміни до податкових кодексів кожної з країн, що прихистили українських переселенців, а й відкоригувати міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Звісно певні зрушення щодо розв’язання цих питань вже є. Так, рішення про часткове відтермінування оподаткування для українців прийняли дві країни — Литва (до кінця війни) та Ірландія (до кінця 2022 року). Також Міністерство фінансів наприкінці серпня 2022 року погодив процедуру отримання онлайн-довідок про статус податкового резидента України для приватних підприємців, що перебувають за кордоном.
Що потрібно робити, щоб не потрапити під подвійне оподаткування
Щоб не потрапити під подвійне оподаткування українцям закордоном потрібно чітко зрозуміти всі свої джерела прибутку та зібрати якомога більше доказів наявності центру економічних інтересів в Україні, тобто того, що підтверджує тісний економічний та соціальний зв’язок з країною. Це, наприклад, можуть бути:
- довідки про наявність актуальних рахунків в українських банках;
- про нерухоме майно;
- докази про наявність зареєстрованого в Україні ФОП;
- квитанції про сплату комунальних платежів;
- довідки про відвідування дитиною особи навчальних закладів в Україні тощо.
Також необхідно потрібно уважно вичитати конвенції про подвійне оподаткування. В них чітко прописано, які податки та де людина має платити. За необхідністю варто звернутися до податкового консультанта, якій може пояснити чіткий алгоритм дій.
Слід зауважити також, якщо українці за кордоном живуть за власні заощадження або коштом соціальних та пенсійних виплат, то такі доходи не оподатковуються.
Як зараз живуть біженці з України в країнах Європи та що вони планують робити далі, читайте у матеріалі Олени Жерери "Українці-біженці за кордоном. Як справи і що далі?" на ZN.UA.