Українська держава вже кілька років, як перейшла критичну 10-відсоткову межу співвідношення між видатками на обслуговування запозичень і обсягом загального фонду бюджету, після якої зупинити розростання цієї ракової пухлини без радикальних заходів уже неможливо.
Про це пише у статті для DT.UA Юрій Ганущак.
За його словами, економіка, з якої вилучають частину ресурсів у вигляді податків, не може перекрити нарощування обслуговування боргу. Також це неможливо зупинити традиційними українськими методами - включенням друкарського верстата. Адже частка зовнішнього боргу за останні три роки зросла з 35 до 65% ВВП, тому вартість його обслуговування при послабленні гривні лише збільшуватиметься.
"Україна, на жаль, продовжує рухатися по спіралі, що неминуче приведе її фінанси до дефолту, який із такою натугою вдалося торік відстрочити. Причому зовсім ненадовго, якщо зростання вартості обслуговування держзапозичень і надалі зберігатиме динаміку останніх трьох років", - йдеться в статті.
Ганущак зазначає, що політикум і суспільство поки ще не розглядають дефіцит бюджету як таке ж зло, що і корупція. Банки, наприклад, зацікавлені в нарощуванні, адже паразитування на бюджет гарантує надійний джерело доходів, зазначає автор.
За його словами, в такій ситуації дуже актуальним стає питання встановлення конституційних запобіжників для захисту публічних фінансів від корозії заборгованості.
"Насамперед потрібно стриножити депутатів Верховної Ради нормою, що зміни до державного бюджету, як і сам бюджет можуть подаватися лише урядом. Але цього недостатньо - необхідно застосувати також обмеження і щодо законотворчих ініціатив депутатів, встановивши, за прикладом інших країн, конституційну норму, яка забороняє виносити на розгляд парламенту подані депутатами законопроекти, які обтяжують зобов'язання держави чи знижують доходи. Звичайно, таке не сподобається законотворцям, що звикли до повної безвідповідальності, але колись момент істини таки настане", - йдеться в статті.
Крім того, на думку Ганущака, приборкання дефіциту вимагає жорсткої бюджетної політики як у доходах, так і видатках.
"Першочерговим кроком має бути відділення від бюджету соціальних фондів, які потрібно балансувати окремо за чіткими правилами, позбавивши їх вразливих для популістів місць. Перш за все потрібно збалансувати Пенсійний фонд, перейшовши спочатку на умовно-накопичувальну систему, а згодом нарощувати накопичувальну складову", - зазначає автор.
Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд відновить програму кредитування України до кінця першого півріччя, прогнозують аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody's. Черговий транш у $ 1,7 млрд може бути отриманий в найближчі півтора місяці, до кінця червня.
Читайте повну статтю Юрія Ганущака "У фінансово-боргова воронці" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".