США запропонували робочим групам G7 вивчити шляхи конфіскації заморожених російських активів на $300 мільярдів, оскільки союзники поспішають узгодити план до другої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про це пише FT.
Хоча жодних рішень не прийнято, а питання залишається предметом гарячих дискусій у європейських столицях, прискорення роботи над конфіскацією російських активів для України підкреслює зростання важливості цього питання для Заходу.
Цю тему обговорювали цього місяця як міністри фінансів країн G7, так і їхні заступники. Розмови, зокрема, стосувалися того, як розробити відповідну політику та оцінити пов'язані з нею ризики.
США, за підтримки Великої Британії, Японії та Канади, запропонували продовжити підготовчу роботу, щоб розробити варіанти до потенційної зустрічі лідерів G7 приблизно 24 лютого - до другої річниці повномасштабного вторгнення.
Три робочі групи, запропоновані США, вивчатимуть юридичні питання, пов'язані з конфіскацією, методи застосування такої політики та пом'якшення ризиків, а також варіанти того, як найкраще спрямувати підтримку Україні.
Німеччина, Франція, Італія та ЄС висловили певні застереження і наголосили на необхідності ретельної оцінки законності конфіскації активів Москви перед прийняттям рішень. Кілька європейських міністрів також вказали на необхідність збереження високого рівня секретності цієї роботи.
У західних столицях розглядаються різні варіанти, починаючи від прямої конфіскації і витрачання активів російського центрального банку, до отримання доходів від заморожених активів або використання їх як застави для отримання кредитів.
ЄС поки що не вдається до арешту самих російських активів, натомість вивчає способи вилучення прибутків, отриманих фінансовими установами, такими як Euroclear, де зберігаються активи на суму 191 млрд євро.
Досі Вашингтон публічно не підтримував арешт активів РФ. Але цього року США в приватному порядку розповсюдили в межах G7 дискусійний документ, в якому припускають, що арешт заморожених активів Москви був би законним як "контрзахід”, аби спонукати Росію припинити агресію.
Але Європа, де знаходиться більшість заморожених російських активів, налаштована значно обережніше, побоюючись можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку Росії.
Італія, яка перебирає на себе головування в G7 у 2024 році, є однією з країн, які занепокоєні потенційною відплатою своїм компаніям, що працюють в Росії, чим Москва вже погрожувала. РФ також попередила, що припинить дипломатичні відносини з США у відповідь на будь-яку конфіскацію активів.
ЄС, Велика Британія та Франція підкреслили, що ці гроші не будуть легкодоступними і їх буде недостатньо для відновлення України, наголосивши, що конфіскація активів не повинна відбуватися за рахунок надання фінансової підтримки Києву у 2024 році.
Деякі міністри занепокоєні тим, що дебати щодо конфіскації активів РФ наштовхнуть на думку, що існує альтернатива звичним пакетам фінансування для України, надання яких зайшло в глухий кут через опозицію в Конгресі у США та опір Угорщини в ЄС.
Але поштовх до арешту російських активів відображає спільне бажання показати Москві, що вона не зможе протистояти рішучості Заходу допомогти Україні як економічно, так і у військовому плані.
За останні два роки G7 змогла кілька разів подолати розбіжності між своїми членами щодо економічних заходів проти Росії, в тому числі щодо початкового широкого пакету санкцій, а також встановлення верхньої межі ціни на російську нафту.
Скільки є доходів саме від заморожених російських активів і на що може розраховувати Київ, розповідає Тетяна Хутор у статті “Доходи від російських активів зростають. Чи використає їх Україна?”.