Міністерство фінансів США допускає можливість зняття санкцій з групи компаній ГАЗ російського олігарха Олега Дерипаска, якщо він відмовиться від контролю над нею. Про це повідомляє РБК з посиланням на пояснення Управління з контролю за іноземними активами (OFAC), займається питаннями санкцій.
"У відповідності з нормами OFAC, юридичні і фізичні особи можуть бути видалені (з санкційного списку) у разі зміни обставин, які призвели до санкційних заходів. У випадку групи ГАЗ за умови відсутності інших несприятливих відомостей та відповідно з фактами і обставинами, викладеними в будь-якому клопотанні про виключення з списку, США можуть зняти або послабити санкції у випадку відмови всіх осіб, які перебувають під санкціями, у тому числі Олега Дерипаски, від контролю над групою ГАЗ", - говориться в документі.
Крім того, OFAC продовжив термін, протягом якого американські фізичні та юридичні особи можуть завершити угоди з російською компанією – з 5 червня до 23 жовтня 2018 року. При цьому уточнивши, що це стосується контрактів та операцій, які були узгоджені лише до введення групи ГАЗ в санкційний список.
Наголошується, що таке ж відноситься і до Rusal (Раніше Мінфін обіцяв зняти санкції з компанії, якщо Дерипаска відмовиться від контролю над нею). "Це означає, що Мінфін США вважав недостатнім план Дерипаски по скороченню частки в En+ нижче 50% заради виключення Rusal з санкційного списку. Знадобиться також, щоб сама En+ припинила контролювати Rusal (а для цього потрібно змінювати акціонерне угоду Rusal, за яким En+ здійснює контроль над алюмінієвою компанією, володіючи менше 50% акцій)", - пояснює агентство.
Група ГАЗ - російська автомобілебудівна компанія, яка об'єднує 13 виробничих підприємств у восьми регіонах Росії. ГАЗ випускає легкі та середньотонажні комерційні автомобілі, важкі вантажівки, автобуси, легкові автомобілі, силові агрегати і автокомпоненти. Компанія на 65% належить ТОВ Російські машини, яким володіє Дерипаска.
Раніше повідомлялося, що Олег Дерипаска вийшов з ради правління EN+, зробивши перший крок до того, щоб дистанціюватися від підконтрольної йому компанії, яка постраждала від санкцій.
Нагадаємо, 6 квітня 2018 року США ввели санкції проти 36 фізичних осіб і компаній з "кремлівського списку". У перелік потрапили сім олігархів, 17 високопосадовців , а також 12 державних і приватних компаній.
До санкційного списку потрапили бізнесмени Олег Дерипаска, Ігор Ротенберг, Кирило Шамалов, Віктор Вексельберг, Володимир Богданов, Андрій Скоч, сенатор Сулейман Керімов, а також міністр внутрішніх справ Володимир Колокольцев, голова Росгвардії Віктор Золотов, голова Роскомнагляду Олександр Жаров, голова ВТБ Андрій Костін, голова "Газпрому" Олексій Міллер, секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев та інші.
У списку компаній переважно структури Олега Дерипаски - крім "РусАла" і En+, це група "ГАЗ" , агрохолдинг "Кубань", Basic Element Ltd, B-Finance Ltd, "Євросибенерго", "Російські машини". До "чорного списку" також включені група "Ренова", NPV Engineering "Газпром буріння" Ігоря Ротенберга, "Ладога Менеджмент" Кирила Шамалова, державний Рособоронекспорт і банк РФК (належить "Рособоронекспорту" з "чорного списку"). Їхні активи у США заморожені, а американським компаніям і громадянам заборонено укладати з ними угоди.
9 квітня Rusal повідомив, що санкції США поставили компанію перед загрозою технічного дефолту. Слідом за цим вартість цінних паперів UC Rusal на Гонконгській біржі впала більш ніж на 50%. З моменту оголошення санкцій капіталізація цього активу Дерипаски впала більш ніж на 3 млрд доларів.