Незалежно від регіону України, серед більшості селян пануютсь почуття, що їх обдурили, а з повноцінним запуском ринку позбавлять останнього — їх землі, свідчать дані дослідження Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва».
Соціолог Петро Бурковський у статті «Кому — перемога, а кому — виклик. Що не потрапило до президентського спічу про земельну реформу» аналізує процеси, що відбуваються в селі напередодні запуску вільного ринкового обігу землі.
«Напевно, якби респонденти фокус-груп почули, щоб на їхніх паях збирають мільярди доларів, вони не надто здивувалися б разючій відмінності між цими прибутками та своїм скромним становищем. Звідки такий песимізм і зневіра? Із життєвого досвіду!», - пише Бурковський.
Дрібні власники щодня стикаються з обмеженням власних прав з боку великих орендарів — агрохолдингів або великих фермерських підприємств, з ігноруванням великими агрохолдингами вимог безпечного й екологічного ведення господарства.
У Чернігівській і Луганській областях орендарі нав'язують пайовикам тривалі терміни оренди, а також фіксовану і часто занижену ставку орендної плати. Водночас шантажують, що без укладення договору пайовики не лише втратять дохід, але ще й платитимуть земельний податок.
У Запорізькій, Житомирській і Львівській областях бажаючим змінити орендаря або започаткувати сімейну ферму ставили палиці в колеса всі: від чиновників Держгеокадастру до старих орендарів, які просто відмовляли в доступі до землі для її самостійного обробітку.
На Луганщині, Рівненщині, Полтвщині родичам і знайомим пайовиків-пенсіонерів агрофірми і великі фермери нав'язують замість грошової орендної плати продовольство або зерно для птиці за завищеними в кілька разів цінами. Доходило до того, що після таких «розрахунків» у пенсіонерів навіть виникали борги перед їх орендарями, а ті використовували такий обман, щоб погрожувати забрати паї як «погашення заборгованості».
У Полтавській області в одному районі голова сільради збирала у власників-пенсіонерів паспорти і без їхнього відома переукладала договори оренди з агрохолдингом на 25 років наперед; в іншому — прописували для пенсіонерів вимогу непідйомних компенсаційних виплат у разі дострокового розірвання орендної угоди.
У кожній області селяни визнають, що не мають достатніх юридичних знань або доступу до консультацій з правових питань. Селяни скаржаться на складні і незрозумілі формулювання в договорах, які орендарі тлумачать на власну користь, фальсифікацію ними документів.
«Унаслідок цього люди не лише втрачають свою законну власність. Значно більшою є втрата надії на правосуддя та ефективний захист державою їхніх інтересів. Напевно, після такого не варто очікувати від людей довіри до слів високопосадовців, що відкриття вільного обігу землі принесе їм користь», - зазначає Бурковський.
Однак ситуація аж ніяк не безнадійна. Спираючись на дані загальнонаціонального опитування «Демініціатив», можна виокремити можливі заходів державної політики, які отримали найбільшу підтримку серед власників землі.
- Третина (від 31 до 34%) власників паїв вважають, що держава має «захистити власників паїв від погроз осіб, які хочуть скупити або захопити землі».
- Близько 20% власників землі та 17% опитаних, які не мають такої власності, вважають, що держава має «захистити від продажу землі спільного користування, які мають важливе значення для місцевих громад». Зокрема, в Житомирській і Львівській областях селяни побоювалися, що втратять доступ до громадських пасовищ і не зможуть більше тримати худобу навіть для власних потреб.
- У всіх областях люди бояться, що «нові правила» вже прописані під олігархів і місцевих «баронів» з грошима і зв'язками у владі, які скористаються ситуацією і змусять селян продавати землю за безцінь.
«Тому зараз надзвичайно важливо запровадити простий і доступний для селян механізм звернення до правоохоронних органів для захисту від свавілля. Сміливці — ініціатори таких звернень мають отримати високий рівень захисту як викривачі корупції. Варто подумати, як забезпечити незалежність розслідування таких звернень правоохоронцями, щоб справи не потрапили до рук осіб, пов’язаних із підозрюваними», - додає Петро Бурковський.
Крім того, державі варто замислитися про інститут земельного омбудсмана, який міг би апелювати до Вищої ради правосуддя, щоб припиняти суддівське свавілля і повідомляти про недоброчесних суддів, які прикривають рейдерські схеми з «віджиму» паїв.
Фонду «Демініціативи» вдалося отримати тривимірне зображення процесів, які відбуваються на селі, коли ось-ось повністю відкриється вільний ринковий обіг землі. Пропонуємо і читачам ZN.UA поглянути у цей калейдоскоп і подумати, чи в правильному напрямі рухається країна, які ризики та можливості бачать власники паїв, на чиїх землях формується половина обсягу валютної виручки держави та п’ята частина ВВП України. Докладніше – в матеріалі Петра Бурковського «Кому — перемога, а кому — виклик. Що не потрапило до президентського спічу про земельну реформу».