3".
Німеччині, впевнений фінансист, пора вже нарешті визначитися, чого вона хоче. І тут американський фінансист бачить дві альтернативи: Або Німеччина вводить євробонди, або виходить з єврозони".
Сам Сорос, йдеться у статті, віддає перевагу першому варіанту. Найголовніше - прийняти рішення саме зараз, тому що далі так тривати не може". "Німеччина робить занадто багато поступок - набагато більше, ніж потрібно для виживання євро, - заявив Сорос. - Така стратегія зруйнує Євросоюз". Причому крах єврозони, вважає фінансист, може відбутися вже в наступному році.
Випуск єдиних європейських облігацій, підкреслює видання, звів до мінімуму ризик дефолтів в єврозоні. "Завдяки євробондам така країна, як Італія, могла б економити до 4% свого бюджету, що дало б їй можливість зміцнити свою економіку". Свої плюси мало б введення євробондів і у Німеччині - Берлін тільки виграв би, якби почалося оздоровлення європейських економік. Нинішня ж політика, що проводиться Німеччиною, навпаки, лише посилює негативну економічну ситуацію, відзначає Сорос.
Також, Сорос упевнений, існує ще один спосіб вирішення кризи, і полягає він у виході Німеччини з єдиного валютного блоку. "Без Німеччини у єврозони було б набагато менше проблем, - вважає американець. - Існує велика різниця в тому, хто залишає єдиний валютний блок - країна-кредитор або країна-боржник". Так, вихід із валютного блоку такої країни, як Італія - нездатної розплатитися за своїми боргами - став би справжнісінькою фінансовою катастрофою. Наслідки ж виходу Німеччини були б куди менш серйозними. У цьому випадку, відзначає Handelsblatt, євро б втратив у вартості, що змогло б помітно скоротити боргові зобов'язання інших країн-учасниць блоку перед Німеччиною. Це, впевнений Сорос, знову пожвавило б національні економіки.
У цілому ж головна конструкційна помилка єдиної європейської валюти, заявив Сорос, полягає в тому, що вона допускає ризик державного банкрутства. В інших розвинених державах на кшталт Японії або США - де є свої Центробанки - таке було б неможливим. "Там Центробанк у разі чого завжди міг би надрукувати свіжих грошей для того, щоб розплатитися з державною заборгованістю". У європейських країн, що відмовилися від подібних установ, такої можливості немає. !zn
Читайте також:
Наступною жертвою боргової кризи в єврозоні може стати Словенія