Війна США та Ізраїлю з Іраном, що розпочалася наприкінці лютого 2026 року, перетворилася на потужний економічний удар по найбільших корпораціях світу: компанії з найрізноманітніших галузей, від споживчих товарів до авіації та гірничодобувної промисловості, попереджають про зростання виробничих витрат, збої в ланцюжках постачань і падіння споживчої довіри. Згідно з даними Reuters, від початку війни щонайменше 21 компанія вже відкликала або скоротила свої фінансові прогнози, 32 оголосили про майбутнє підвищення цін, а 31 попередила про загальний фінансовий збиток від конфлікту.
Ормузька протока
У центрі економічної кризи — Ормузька протока, вузький морський шлях між Іраном і Оманом, через який проходило близько 20% всього світового споживання нафти і скрапленого природного газу (СПГ). СПГ — це природний газ, охолоджений до рідкого стану для транспортування морем; саме він опалює оселі та забезпечує електрикою мільйони європейських домогосподарств. Будь-які перебої в Ормузькій протоці миттєво позначаються на цінах на паливо, електроенергію та комунальні послуги в усьому світі.
Як довго триватиме конфлікт і чи вдасться повністю відновити судноплавство через протоку — від відповіді на це питання залежить, як далеко зайде хвиля подорожчання.
"Високі тінейджери"
Однією з перших про конкретні цифри заявила нідерландська компанія AkzoNobel — виробник фарби під брендом Dulux, а також спеціалізованих покриттів для вантажних суден і болідів "Формули-1". За словами генерального директора Грега Пу-Гійома, через перебої в Ормузькій протоці кошик сировинних матеріалів компанії подорожчає приблизно на "високі тінейджери", тобто на 17 — 19%. Повний удар компанія відчує протягом наступних двох кварталів, тобто до кінця 2026 року.
"Високі тінейджери" (high teens) — це професійний фінансовий термін, що позначає діапазон 17 — 19 відсотків.
Проте AkzoNobel поки що вдається утримуватися вище за очікування ринку: компанія компенсує частину втрат за рахунок підвищення цін на власну продукцію та оптимізації витрат. Її перевага — відомі бренди, що дає більше можливостей для перекладання витрат на покупців, ніж у виробників базової хімічної продукції.
Що ще дорожчає
Війна з Іраном торкнулася найнесподіваніших категорій товарів:
- Дитяче харчування. Французький харчовий гігант Danone повідомив про уповільнення зростання продажів у першому кварталі 2026 року. Однією з причин стали перебої в постачанні дитячих сумішей, викликані війною, у поєднанні з відкликанням партії продукції в Європі.
- Промислові компоненти та електроніка. Американська компанія TE Connectivity, що виробляє роз'єми і сенсори для автомобілів, авіації та промислового обладнання, заявила, що буде змушена перекласти на клієнтів зростаючі витрати на фрахт і нафтопродукти, зокрема на смоли (resin), які використовуються у виробництві пластикових корпусів та ізоляції, якщо війна затягнеться.
- Ліфти. Американський виробник Otis Worldwide зафіксував падіння продажів нового обладнання через затримки поставок, пов'язані з війною, а також через тиск мит.
- Мило та засоби гігієни. Британська компанія Reckitt, що випускає мило Dettol та інші товари для дому та здоров'я, попередила про зниження маржі в першому півріччі через високі ціни на нафту. Після цієї заяви акції Reckitt впали до рівня жовтня 2024 року, фактично стерши півтора року зростання.
Авіація і туризм
Туристична галузь опинилася під особливим тиском: зростання цін на авіагас змушує авіакомпанії і туроператорів піднімати тарифи, запроваджувати паливні надбавки або зовсім ставити літаки на землю, тоді як геополітична напруженість пригнічує бажання людей подорожувати.
- TUI, найбільший туристичний холдинг Німеччини, знизив річний прогноз щодо операційного прибутку і призупинив прогноз щодо виручки. "Конфлікт, що триває на Близькому Сході та невизначеність щодо його тривалості обмежують видимість і стримують споживчу довіру", — йдеться в заяві компанії.
- United Airlines, американський авіаперевізник, також зафіксував тиск на попит і спрогнозував прибуток, нижчий за очікування аналітиків Волл-стріт як за другий квартал, так і за весь 2026 рік.
Гірничодобувна галузь
Австралійський гірничодобувний концерн South32 повідомив про зростання витрат на фрахт і сировину. Компанія вже впровадила заходи щодо зниження ризиків у ланцюжку поставок. При цьому дефіциту дизельного палива на своїх об'єктах поки що немає, проте ситуація перебуває під постійним контролем.
GE Aerospace і 3M
Війна з Іраном додала шар невизначеності навіть для компаній, які розпочали 2026 рік з хорошим портфелем замовлень і високим ціновим впливом.
- GE Aerospace, один із найбільших у світі виробників авіадвигунів, за словами генерального директора Ларрі Калпа, підвищила б свій річний прогноз, якби не нинішня невизначеність. Це показове визнання: компанія перебуває в сильній позиції, але все одно не наважується оголосити про зростання очікувань.
- 3M, американський промисловий конгломерат, що виробляє клейку стрічку, медичне обладнання, фільтри та тисячі інших продуктів, попередив, що зростання цін на нафту може призвести до збільшення вартості його продукції на 50 базисних пунктів. Один базисний пункт — це одна сота відсотка (0,01%), тобто 50 б.п. означають зростання цін приблизно на 0,5%.
Що далі?
Аналітики та інвестори стежать за тим, чи зможуть компанії поглинути шок, чи тривала невизначеність у сфері енергетики, транспорту та геополітики змусить їх або ще сильніше підняти ціни, або урізати прогнози.
"Що довше триває війна, то більше компаній з низькою ціновою владою знижуватимуть прогнози, — сказав Reuters Брайан Медден, директор з інвестицій First Avenue Investment Counsel. — А ті, у кого цінова влада є, перекладуть зростання цін на споживачів і бізнес, що може вилитися у вищу інфляцію".
Цінова влада (pricing power) — це здатність компанії підвищувати ціни на свою продукцію, не втрачаючи при цьому покупців. Чим сильніший бренд або унікальніший продукт, тим вища цінова влада.
Нагадаємо, що схвалення економічної політики президента США Дональда Трампа різко впало за останній місяць на тлі зростання цін, спричиненого війною з Іраном. Навіть республіканці демонструють меншу довіру до його дій.
Раніше повідомлялося, що комерційні перевезення через Ормузьку протоку практично зупинилися після короткочасного відновлення проходу на вихідних. Також державне інформаційне агентство Ірану повідомило 20 квітня, що Тегеран "вживе необхідних заходів" проти американських сил після того, як військово-морські сили США захопили судно під іранським прапором у районі Ормузької протоки на вихідних.