Менеджери хедж-фондів, сировинні трейдери, колишні шпигуни і авантюристи сьогодні пильно стежать за подіями у Відні, де проходять чергові збори країн 3. Така увага може здатися трохи недоречною. Після року суперечок і недовіри між країнами-учасницями позиції картелю на ринках похитнулися, а довіра до нього переживає кризу. Але зустріч обіцяє стати видовищним балансуванням, яке тримає нафтові ринки в напрузі.
Про це пише The Economist, додаючи, що йдеться не лише про долю ОПЕК. Вплив найбільшого виробника нафти в організації – Саудівської Аравії – теж поставлено на карту. Королівство два роки тому дало поштовх обвалу цін, створивши перешкоди для зусиль ОПЕК обдурити ринок.
Зараз Саудівську Аравію загнав у куток запеклий суперник Іран, Ірак підірвав її позиції, а на додачу вона стала заручником капризів зовнішньої політики Росії. Чому ж королівство опинилося в такому становищі і, що важливіше, чи зможе воно вийти з нього?
Щоб зрозуміти, що поставлено на карту, варто пригадати рішучі дії міністрів ОПЕК у Алжирі два місяці тому. Після дев'яти місяців провальних спроб домовитися про скорочення видобутку, вони оголосили про намір зменшити його на 1,1 мільйон барелів на день. Це відобразилося на цінах на нафту, хоча найскладніші питання були відкладені аж до сьогоднішньої зустрічі.
Після зустрічі в Алжирі Тегеран оголосив, що хоче аби йому дозволили наростити видобуток до рівня, який в нього був до запровадження західних санкцій через сумнівну ядерну програму. Ірак ухилявся від визначення рівня, з якого він буде скорочувати свій видобуток. Росія тим часом демонструвала нерішучість. Вона не має членства в ОПЕК, але Саудівська Аравія хоче, щоб вона теж брала участь в процесі і не змогла відібрати у країн-учасниць частки на ринку. В результаті ціни на нафту у вересні знову почали падати. Нездатність виконати обіцянки, зроблені в Алжирі, опустила вартість бареля до 40 доларів.
Видання пише, що це посилює позицію Саудівської Аравії. Ер-Ріяд сподівається, що Тегеран, Багдад і Москва підпишуть угоду про скорочення, тому що подальше падіння цін на нафту ще сильніше вдарить по їхнім економікам. Три країни добувають нафту на повну потужність, тож провести певне скорочення для них буде не складно.
Крім того, над Іраном нависла загроза відновлення американських санкцій, якщо наступний президент США Дональд Трамп розірве угоду, досягнуту адміністрацією його попередника. Це може вплинути на його бажання добитися підвищення цін на нафту і заробити, поки він ще може.
Однак, все ж таки, це триває не так економічний, як геополітичний конфлікт. І, вірогідно, все вирішиться тоді, коли міністри нафти Саудівської Аравії і Ірану подивляться один одному в очі, щоб перевірити, хто моргне перший. Якщо сторони домовляться про угоду щодо скорочення, ціни на нафту можуть зрости.
Таке рішення застало б ринки зненацька, як домовленість, досягнута в Алжирі. Якщо ж домовитися сьогодні не вдасться, Саудівській Аравії буде від цього гірше, ніж Ірану, хоча найвірогідніше саме останній буде винен. Нафтові ринки не будуть довіряти ОПЕК. Вони втратять віру в здатність королівства добиватися консенсусу в питаннях "чорного золота". Низькі ціни на нафту ускладнять також часткову приватизацію державної компанії Saudi Aramco, що підірве ключову реформу принца Мухаммада бін Салмана.
Без домовленості ситуація може стати настільки похмурою, що всі сторони, попри великі розбіжності у поглядах, все одно будуть продовжувати вести діалог. Однак нафтові ринки навряд чи на це купляться знову.
Видання Reuters повідомляло, що 3 заявив, що його країна згодна, щоб Іран скоротив виробництво на рівні до запровадження західних санкцій.
Вчора повідомлялося, що нафта дешевшає через невизначеності з угодою країн ОПЕК. Станом на 08:28 за київським часом вартість лютневих ф'ючерсів на північноморську нафтову суміш марки Brent зменшилася на 0,61%, до 48,91 долара за барель.