UA / RU
Підтримати ZN.ua

Санкції США відлякують покупців від флагманського СПГ-проєкту Путіна  — FT

В “Арктик СПГ-2” проблеми з пошуком клієнтів.

РФ змушена відправляти на збереження газ із флагманського енергетичного проєкту “Арктик СПГ-2” російського диктатора Владіміра Путіна — це означає, що західні санкції, ймовірно, відлякують покупців, пише FT.

Читайте також: Членам ЄС слід рухатися в напрямку повної заборони російського СПГ — FT

Згідно з даними відстеження суден і супутниковими знімками, три судна відвантажили скраплений природний газ із “Арктик СПГ-2” з початку завантаження минулого місяця. Проєкт перебуває під санкціями США.

Одне з суден, Everest Energy, схоже, розвантажилося на плавучому сховищі Saam FSU, яке стоїть на якорі в бухті в Мурманській області на півночі РФ. З того часу воно попрямувало назад у напрямку “Арктик СПГ-2”.

Як кажуть аналітики Kpler, це підкреслює проблеми, з якими зіштовхнулася Росія в пошуку покупців для свого підсанкційного СПГ.

Дві інші завантажені партії також залишилися в російських або європейських водах, не потрапивши до покупців.

Радіолокаційні знімки, зроблені супутниками Європейського космічного агентства Sentinel-1, показують, що велике судно, яке за розмірами відповідає Everest Energy, зупинилося біля судна Saam FSU, хоча хмарність не дозволила зробити багато чітких зображень.

Перше судно, яке завантажило паливо з “Арктик СПГ 2”, Pioneer, наприкінці серпня передало СПГ непідсанкційному судну в східному Середземномор'ї на північ від Порт-Саїда в Єгипті, але відтоді обидва кораблі залишаються на своїх “позиціях”.

Asya Energy, друге судно, яке завантажилося з арктичного об'єкту, спочатку проклало свій шлях навколо Норвезького моря, але повернулося в російські води, так і не розвантажившись. За даними відстеження суден від компанії ICIS, воно зараз знаходиться поруч із Saam FSU.

Ці судна намагаються замаскувати свої маршрути за допомогою передачі неправдивих даних про місцезнаходження. Наприклад, транспондери Pioneer показували, що судно перебуває в морі на північ від Норвегії, тоді як супутникові знімки свідчили, що насправді воно завантажувало СПГ на арктичному об'єкті.

Занепокоєння такою поведінкою тіньового флоту, який обслуговує російську енергетичну галузь, зростає: у червні ЄС додав використання “нерегулярних і ризикованих практик судноплавства”до підстав для запровадження санкцій.

“Якими б не були інтереси покупців до [останніх санкцій США], зараз вони, безумовно, зникли”, - каже керуючий директор енергетичної консалтингової компанії Eikland Energy

Експорт СПГ робить свій внесок до енергетичних надходжень, які підтримують російську економіку, хоча і в значно менших масштабах, ніж потоки газу трубопроводами до Європи, які скоротилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Доходи “Новатек” від продажу вуглеводнів за три місяці до червня зросли на 15% у річному обчисленні, що свідчить про помірне зростання обсягів поставок. Однак після вторгнення РФ в Україну “Новатек”, яка керує арктичним проєктом, перестала публікувати детальні дані, що ускладнює оцінку того, яка частина доходів надійшла саме від “Арктик СПГ-2”.

На думку експертів, через санкції США малоймовірно, що європейські країни або країни-союзники Заходу будуть імпортувати газ з арктичного проєкту РФ. Водночас аналітики припускають, що санкції навряд чи зможуть повністю запобігти потраплянню СПГ до країн, які не входять до цієї групи.

“Історія енергетичних санкцій говорить нам про те, що хтось буде готовий взяти на себе ризик та імпортувати ці обсяги”, - каже фахівець із питань санкцій у юридичній компанії Macfarlanes Френсіс Бонд.

Тому найбільш імовірними покупцями є країни, що не входять до “санкційної коаліції” проти Росії, найбільшими з яких є Індія та Китай — обидві країни залишаються дуже активними на державному рівні у своїй опозиції до обмежувальних заходів США.

Ці дві країни стали основними покупцями російської нафти після запровадженого Заходом обмеження ціни на неї. Але звіт великого російського банку, опублікований у травні, з яким ознайомилася FT, припускає, що Москва, ймовірно, зіштовхнеться з тими ж проблемами в експорті СПГ в Азію, що і з поставками сирої нафти: покупці, як очікується, вимагатимуть знижок.

Читайте також: Другий СПГ-танкер “тіньового флоту” РФ вирушив із підсанкційного російського терміналу — Bloomberg

“Арктик СПГ-2” був задуманий як “тотемний проєкт” для Кремля: його заплановане повне виробництво повинно було скласти п'яту частину від річного обсягу виробництва СПГ в Росії, який має досягти 100 млн тонн до 2030 року, що більш ніж втричі перевищує обсяг, який країна експортує зараз.

Минулого року США додали “Арктик СПГ 2”, яким керує енергетична компанія “Новатек”, до санкційного списку у відповідь на повномасштабне вторгнення Москви в Україну. Росія намагалася протидіяти санкціям, формуючи “тіньовий флот” суден для транспортування СПГ, але США наприкінці серпня запровадили санкції проти цих танкерів, що, на думку аналітиків і трейдерів, поки що, ймовірно, відлякує потенційних покупців.