Усього за неповні останні три роки сукупний держборг України зріс майже в три рази - з 17,5 до 52,2 мільярда доларів (або близько 412 млрд у гривневому еквіваленті). Ще в 2009 році на обслуговування держборгу залучено кожну п'яту гривню держбюджету, наразі- кожну четверту. Ситуація загострюється і вже можна порівняти з грецькою та ірландською проблемами. Якщо Україна продовжить накопичувати свої фінансові зобов'язання подібними темпами, то в найближчому майбутньому вийде на розміри державного боргу, який просто не зможе погасити, зазначає автор статті.
«Шоковою терапією за європейським зразком, тобто вирішенням проблеми в першу чергу за рахунок надбагатих співгромадян, схоже, також ніхто займатися не має наміру. Це греки підвищують прибутковий податок, заморожують зростання пенсій, скорочують державні інвестпрограми і допускають європейських аудиторів до перевірки власної державної звітності», - пише автор.
У нас же замість наповнення бюджету за рахунок «багатих офшорних спрощенців» спробували взятися за спрощенців дрібних, водночас як у тій же Іспанії «чомусь» в терміновому порядку в листопаді минулого року провели лібералізацію оподаткування саме щодо малого бізнесу.
Альтернатива європейському рецепту від кризи у нас поки що тільки одна - нарощування боргу, повернення якого перекладається на майбутні покоління. Адже запасу міцності, про який чомусь так впевнено говорять чиновники (до 60% від ВВП), у нас просто немає. Співвідношення сукупного боргу (прямий плюс гарантований) до ВВП в 2010 році досягло приблизно 38%, що за міжнародними стандартами взагалі-то вважається «дитячим» рівнем. Так, рівень держборгу США, за розрахунками МВФ, до 2015 року досягне практично 100% ВВП. Середній розрахунок боргу по країнах ЄС становить близько 85%. Тільки от Україна - не Америка і навіть не Польща. Економіки країн не співставні за надійностю, та й відсотки з обслуговування боргу вельми відрізняються не на користь України. Друкувати американські долари і євровалюту ми не маємо права, а українську гривню у світі, на жаль, ніхто не колекціонує. Тому «дозволеного» 60-процентного співвідношення борг - ВВП в Україні, найпевніше, не буде. Адже те, що для цивілізованих країн - норма, для нашої країни - економічна катастрофа, вважає автор.
У статті перераховуються основні ризики, пов'язані з високими боргами України, на найближчі роки. «Пікові навантаження на виплату зобов'язань припадуть саме на 2011-2012 роки. Причому в цей період будуть простежуватися місячні піки повернення боргів. Найближчий припаде на вересень 2011 року. Якщо згадати, що «чорні» вівторки і середи чомусь найбільш урожайні саме в серпні, то можна порадити уважніше слідкувати за курсовими значеннями і макроіндикаторами саме починаючи з другої половини наступного року», - радить автор.
«Галопуюче зростання внутрішньої державної заборгованості відбувається в основному за рахунок збільшення обсягу ОВДП у портфелях найбільших банківських установ. Поки всі грають - все нормально. У Росії до пори до часу теж всі грали (хоча і в набагато більших масштабах) - і догралися до дефолту 1998 року, коли піраміда обвалилася. До речі, «наші» грають саме в «коротку». Якщо банкіри в один прекрасний ранок раптом вирішать вивести свої гроші з ринку ОВДП, курс гривні може очікувати серйозні потрясіння», - наголошується в статті.
«Проїдання» замість інновацій та розвитку - це, здається, вже хронічна суто національна хвороба, і наслідки, швидше за все, будуть дуже серйозними - радикальне «затягування поясів», резюмує автор.
Детальніше читайте у свіжому номері «Дзеркало тижня. Україна» у статті Вадима Бровка «Економічна наркоманія».
