Напередодні найскладнішого опалювального сезону в історії на тлі подій на Запорізькій АЕС українська влада створює єдиного трейдера електроенергії, до роботи якого з перших днів виникає безліч питань.
Про це пише "Економічна правда" у статті "Енергетика Банкової. Для чого Офісу президента єдиний трейдер електроенергії".
Ідея створення такого монополіста належить заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі. Видання повідомляє, що концепцію роботи єдиного трейдера Шурма попросив розробити Віталія Бутенка – керівника АТ "Енергетична компанія України".
Власне, за задумом, єдиним трейдером електроенергії і має стати очолювана Бутенком "Енергетична компанія України", яка працює з 2004 року.
Сам Бутенко є колишнім топменеджером ДТЕК Ріната Ахметова. У 2021 році його звільнили з групи через невдалі торгові операції з газом. Пізніше він створив компанію "ТЕТ-груп", яка фігурувала в "схемному" імпорті електроенергії в Україну з Білорусі.
У липні АТ "Енергетична компанія України", очолювана Бутенком, вперше прийшла на аукціон "Укренерго" й отримала контроль над половиною експорту електроенергії.
Одна з головних переваг державного трейдера – необмежений доступ до ресурсу державної генерації. У першу чергу – до електроенергії "Енергоатома".
Для старту роботи ЕКУ вже закупила значний обсяг електроенергії в "Енергоатома". Пізніше, за даними джерел ЕП, трейдер звернувся до держкомпанії з проханням підписати додаткову угоду, у якій попросив закріпити можливість відтермінування оплати на 90 днів.
"Якщо цей трейдер просить таке відтермінування, то він ніякий не трейдер. Це означає, що він просто став прокладкою", – обурюється представник однієї з компаній-учасників енергоринку.
Одні із основних питань до роботи єдиного трейдера – чи не постраждає конкуренція і чи потрібна така компанія взагалі? Чому державні виробники електроенергії не можуть самі експортувати власний ресурс? "Енергоатом" та "Укргідроенерго" це вже робили, наголошує автор статті.
Після синхронізації української енергосистеми з енергосистемою ЄС стало зрозуміло, що надходження від продажу електроенергії за кордон можуть сягати мільярдів доларів. Тому третє і ключове у цій ситуації – це корупційні ризики.