Західні інституції опинилися під загрозою через практик поведінки російської еліти, воно не відповідає навіть мінімальним стандартам європейської держави, йдеться у статті в The New York Times.
Автор статті "Погано виховані росіяни на Заході" (автор книги "Путінська клептократія: хто володіє Росією?") директор Center for Russian and Post-Soviet Studies Карен Дейвиша розповідає, що після розпаду Радянського союзу, була спланована нова структура для вбудовування Росії в західні інституції - від Ради Європи і СОТ до Високого суду Лондона і Нью-Йоркської фондової біржі.
"Але тепер, при владі Володимира Путіна, ці інституції виявляються під загрозою їх підриву неетичними російськими практиками, які в кращому випадку служать "фіговим листком" респектабельності для поведінки Росії. Тепер це поведінка більше не відповідає навіть мінімальним стандартам, за якими Росію можна було б класифікувати як "європейська держава", - йдеться в статті.
Дейвиша підкреслює, що дії Кремля в Україні загрожують придушити європейські інститути, покликані поглибити російські економічні та політичні свободи.
Опинившись на Уолл-стрітт, російські компанії теоретично повинні були підвищити свій рівень корпоративного управління та прозорості в Росії. "Але цього не сталося. Сумнівні російські олігархи, пов'язані з Кремлем, неймовірно розбагатіли на десятках IPO в Лондоні та Нью-Йорку", - йдеться в статті.
Західний ринок все більше визнає ризик роботи з російськими компаніями, зокрема, і з найбільшої з них - "Газпромом".
Російський капіталізм тримається найближчому оточенні Кремля, яке займається розкраданням своєї країни, а доходи зберігає за кордоном. "Російські олігархи споживають суспільні блага, вироблені на Заході, у тому числі верховенство закону і надійний інвестиційний клімат, а одночасно містять мережі підставних фірм. Їх присутність зміцнює гірші аспекти нашої системи і розхитує кращі", - стверджує автор публікації.
Путін каже, що хоче покінчити з корупцією і залякуванням з боку чиновників, і це була б відмінна новина. "Але він лише підсилює державну владу в своїй країні, а до Заходу відноситься як до ресторанного меню: він сам обирає, які суспільні блага споживати. Але він не розуміє, що "Захід" - це, так би мовити, меню комплексного обіду: поряд з приємними речами належить брати цінності і зобов'язання", - сказано в статті.
Путінська еліта подає позови до європейських судів, а в Росії верховенство закону зневажається. Членство в ПАРЄ допомогло режиму РФ створити видимість, що вона дотримується європейських цінностей. Так, Росія мала статус законного держави з європейськими цінностями на протязі довгого часу після того, як режим повів її у зворотному напрямку.
Багато росіян мріють про Європу і готові приймати її цінності, але, на жаль, у Росії вони більше не можуть насолоджуватися ними. "Ніхто не хоче зводити нові стіни між Росією і Європою. Але членство в європейських інституціях задумано для того, щоб направити російські інституції в європейському напрямку. Якщо замість цього є ризик підриву європейських інституцій з-за дій Росії, загрози їх зруйнувати, то Росію слід виключити з них", - резюмує автор статті.