Попри супротив медичної спільноти та Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації Кабінет міністрів України таки передбачив у затвердженому проєкті бюджету на 2025 рік дискусійну норму про обов’язковий перехід всіх медичних закладів на небюджетні казначейські рахунки. Як наголосив співзасновник Українського центру охорони здоров’я, ексзаступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк, це матиме наслідком скорочення автономії лікарень та погіршення якості надання медичних послуг.
Прописана урядом норма зобовʼязує усі державні та комунальні медичні заклади до 1 березня відкрити рахунки у Державному казначействі та перевести туди кошти, які вони отримують від Національної служби здоровʼя.
«Це - суттєве обмеження автономії лікарень, шкідливе і руйнівне для медицини. Воно ускладнить розвиток лікарень, вплине на мотивацію лікарів, підважить конкуренцію та якість, відверне приватний сектор від надання державних послуг», - вказав Ковтонюк, нагадавши, що і медична спільнота, і експерти, і парламентський комітет навели низку аргументів проти такого рішення, але в уряді все ж не погодились .
Він підкреслив, що таке рішення уряду не виправдане ані умовами воєнного стану, ні браком коштів, ні іншими мотивами, оскільки автономія лікарень створює умови для їхнього розвитку та покрашення якості послуги для людей без великих додаткових державних витрат. При цьому перехід медичної системи на існуючу зараз схему фінансування став проривом для медицини.
«Система почала ворушитися та розвиватися без значних вливань державних грошей. Ба більше, у відносних показниках ми фінансували медицину менше, порівняно з тією ж освітою - і водночас бачили у ній значно більш динамічний розвиток», - вказав він.
Рішення перебрати назад під свій контроль «медичні кошти» в уряді аргументують тим, що:
- лікарні, ніби-то, неефективно використовують кошти і у них на банківських рахунках лежать великі залишки;
- казначейська система нічим не гірша за банки, а лікарні начебто зможуть використовувати свої гроші вільно, ніякого втручання у автономію не буде;
- Мінфіну потрібні вільні кошти, якими можна користуватися, у казначейській системі;
- це тимчасово.
«Четвертий аргумент відкидаємо одразу. Купа невирішуваних тепер проблем колись народилися як тимчасові рішення. У публічній площині уряд найбільше апелює до першого та другого аргументів. Хоча вони насправі суперечать один одному. Те, що ці тези не тримаються купи, свідчить, що вони не є справжніми мотивами. Єдиною серйозною причиною я вважаю третю - збільшення грошової маси у казначейській системі за рахунок медичної сфери», - зазначив експерт.
Пояснюючи ключовий аргумент Кабміну – начебто великі залишки на рахунках лікарень, які буцімто свідчать про "нецільове" та "неефективне" використання грошей Національної служби здоровʼя, Ковтонюк нагадав, що лікарні звітують про усі-усі витрати і залишки на рахунках. При цьому більшість медзакладів зберігає в банку невеликі суми, які не перебільшують видатки на 1-2 місяці своєї роботи. При цьому на ці ж рахунки медзакладу надходять гроші від донорів, місцевих програм, грантів, платних послуг, участі у дослідженнях та інших джерел.
При цьому справді надмірна кількість коштів є на рахунках буквально кількох медичних закладів, як от Донецький центр екстреної допомоги, Бахмутська лікарня чи Маріупольський центр первинної допомоги, які досі працюють як юридичні особи.
«Проблема з неефективним використанням коштів усіма лікарнями - надумана. Є проблема з коштами на рахунках закладів прифронтових та окупованих територій. Питання про те, що робити з цією проблемою, я залишу уповноваженим на це інституціям», - наголосив Ковтонюк.
Він зазначив, що внаслідок примусового переведення коштів на рахунки казначейства лікарні залишаться без «подушки» банально на ліки, не зможуть ефективно провадити господарську діяльність і це негативно вплине на якість надання медичних послуг.
Голова Комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький також заявив, що під час ухвалення бюджету буд боротись за виключення цієї норми із законопроєкту.
«Медичні заклади мають залишатися автономними, як це передбачає медична реформа, витрачати кошти на власні потреби, формувати резервний фонд на випадок непередбачуваних ситуацій», - зазначив він.
Колишня міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька у статті «Уряд пішов ва-банк: комунальні медзаклади, які не інвестуватимуть у власний розвиток, віддаватимуть свої накопичення до бюджету» пояснила, звідки в українських медзакладів беруться «зайві» гроші, чому вони їх не витрачають і чи правильною є пропозиція уряду.