UA / RU
Підтримати ZN.ua

Понад 40% сільськогосподарських земель України ризикують втратити родючість - дослідження

У посівах зростає частка ґрунтовиснажуючих культур.

Концентрація великих масивів земель в одного власника призводить до розорювання українських ґрунтів та погіршення екологічної ситуації. Про це йдеться в дослідженні “Вплив концентрації сільськогосподарських земель на суспільство та довкілля в Україні” науковців з Інституту географії НАН України на замовлення ГО Екодія.

Зазначається, що в наслідок посиленої с/г діяльності агрохолдингів частка ґрунтовиснажуючих культур - кукурудзи, соняшнику, ріпаку та сої - у посівах по всій Україні зросла на 2,7% з 2017 по 2020 роки. Тепер ці культури займають більше половини посівних площ, що становить 40% всіх с/г земель України. Такий значний приріст може призвести до ще більш інтенсивної втрати ґрунтами родючості.

«Найбільше збільшення частки ґрунтовиснажуючих культур, зокрема кукурудзи, спостерігається у Чернігівській, Сумській, Рівненській, Волинській та Львівській областях – на 6-9% за 2017-2020 роки. При цьому зменшення частки цих культур відбулося лише у 5 областях: Херсонській, Донецькій, Кіровоградській, Одеській та Запорізькій», - йдеться в повідомленні щодо дослідження.  

Основна причина стрімкого збільшення посівних площ під ці культури – інтенсивна  сільськогосподарська діяльність аграрних компаній. Вони зацікавлені у вирощуванні більш прибуткових культур, якими є кукурудза, соняшник, ріпак та соя. У 2020 році лише 10 найбільших агрохолдингів контролювали 2,66 млн га с/г земель. 

Наслідками такої “агресивної” сільськогосподарської діяльності є не лише зростання ризику деградації ґрунтів, а й імовірність погіршення якості ґрунтових і поверхневих вод, зникнення струмків та замулення малих річок, втрати біорізноманіття територій. 

“Для того, щоб запобігти таким небезпечним екологічним наслідкам, уряд та приватні компанії повинні сприяти впровадженню технології органічного сільського господарства, технології мінімального обробітку ґрунту (no-till), а також точного землеробства, яке зменшить витрати пестицидів та мінеральних добрив. Крім цього, Кабмін повинен розробити програму та план дій щодо виведення з інтенсивного використання вже деградовані землі. Верховна Рада має терміново прийняти законопроєкт 3091-д, який стосується реформи системи державного екологічного контролю, у тому числі і за землекористуванням”, - стверджує Михайло Амосов, експерт із землекористування ГО Екодія.

Читайте також: Комітет Ради схвалив продаж землі на електронних торгах

Повідомлялось, що Держгеокадастр повідомив про те, що вже передав 2 мільйонів гектар сільськогосподарських земель у власність територіальних громад.