Головним, але водночас чи не єдиним плюсом Законопроєкту №5153 є досить проста процедура амністії. По суті, фізичній особі необхідно заповнити та подати так звану спецдекларацію (причому зробити це можна знеособлено через нотаріуса), після чого впродовж десяти днів сплатити задекларований спеціальний збір за ставкою від 2,5 до 9%. Про це пише Андрій Реун, партнер та керівник податкової практики «Юридичної групи LCF», в статті для ZN.UA.
Спеціальний збір сплачується замість раніше не сплачених податків.
Законопроєкт передбачає такі ставки «амністійного» спецзбору:
— за ставкою 2,5% — якщо декларант у період із 01.01.2021 року по 20.06.2022 року до подачі спецдекларації придбає державні облігації зі строком обігу понад 365 днів без права дострокового погашення;
— за ставкою 5% — відносно валютних цінностей, розміщених в українських банках, прав вимог до резидентів, а також активів, які знаходяться (зареєстровані) в Україні;
— за ставкою 9% — щодо валютних цінностей, які розміщені на рахунках у банках за кордоном або зберігаються у фінансових установах, прав вимоги до нерезидентів, а також активів, які знаходяться (зареєстровані) за кордоном.
Про варіанти ставок інших законопроєктів щодо податкової амністії читайте в тексті - «Не ховайте ваші грошики по банках і кутах!».
Одним із основних недоліків Законопроєкту є відсутність мотивації в декларуванні Прийнято вважати, що услід за податковою амністією йдуть посилення контролю над податковою дисципліною та збільшення санкцій за ухилення від оподаткування. У попередніх законопроєктах, наприклад, пропонувалося розпочати контролювати витрати громадян. Натомість Законопроєкт №5153 подібних механізмів не містить, тобто сенс декларування повністю втрачено.