Нове керівництво концерну "Укроборонпром" у вересні 2019 року заявило про наміри перетворити концерн у холдингову компанію. Відомо, що "Укроборонпром" підготував і вніс на розгляд Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства проект закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". При цьому одним з етапів реформування є корпоратизація підприємств оборонно-промислового комплексу з їх подальшим поглинанням керуючим холдингом. А ось за корпоратизацією можлива приватизація стратегічних підприємств, зокрема ДП "Антонов". Про подальшу долю "Антонова" у своїй статті для DT.UA пишуть Владислав Зимовець, доктор економічних наук, і Павло Керімов, кандидат економічних наук (ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАНУ").
"Подальший розвиток підприємства можливий за трьома окресленими у цій статті сценаріями. Перший - це перетворення на підприємство зі змішаною формою власності (Embraer, Airbus). Можливі негативні наслідки реалізації пов'язані із послабленням ролі держави в управлінні підприємством. Другий сценарій - це повна приватизація шляхом продажу стратегічному інвестору (PZL Mielec). Такий сценарій не виключає ризиків захоплення конкурентами контролю над підприємством з метою його перепрофілювання в постачальника комплектуючих. Третій - збереження повної державної власності за підприємством (Dirgantara Indonesia)", - зазначають автори.
"На сьогодні держава формально декларує вибір третього сценарію для ДП "Антонов", включаючи його до переліку підприємств, які не підлягають приватизації (законопроєкт "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"). Водночас цим же законопроєктом прямо передбачається можливість реалізації першого сценарію - часткової приватизації (збереження у власності держави 50% + 1 акція). Отже, корпоратизація ДП "Антонов" відкриває шлях до його часткової приватизації, й у цьому криється її (корпоратизації) кінцева мета. Адже сама по собі корпоратизація жодним чином не вирішить існуючих проблем, зокрема не забезпечить підприємство додатковими джерелами фінансування виробничих програм (у тому числі щодо імпортозаміщення комплектуючих виробів російського виробництва)", - вважають автори статті.
Більш детально читайте в статті Владислава Зимовця, доктора економічних наук, та кандидата економічних наук (ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАНУ") Павла Керімова "Сценарії перерозподілу державної власності".