UA / RU
Підтримати ZN.ua

Підвищенням тарифів економіку країни не вилікувати - Інститут розвитку економіки України

Зі стагфляцією не борються тарифами.

В Україні настав час змінювати структуру економіки, а не лікувати проблеми підвищенням тарифів, скороченням держвидатків та соціальною підтримкою електорального поля. Про це заявив директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.

"Це тяжка економічна хвороба - стагфляція: падіння виробництва плюс інфляція. Підвищенням цін на електроенергію та комунальні послуги її не вилікувати"", - зазначив експерт.

За його словами, НБУ прогнозує скорочення рівня безробіття та зростання реальних доходів українців лише з 2024 року. Тож, Україну чекає подальше скорочення держвидатків, що ще більше погіршуватиме ситуацію.

"У Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля у короткостроковій перспективі вибору вже немає, взагалі жодного. Чому? Тому що подальше скорочення держвидатків ще більше стискатиме внутрішній попит і породжуватиме подальше скорочення надходжень до бюджету-2023. І це виявиться дуже важким ударом по потенціалу виходу з рецесії", - зазначив експерт.

Водночас, вважає він, правляча еліта продовжуватиме орієнтувати соціальні витрати на своїх виборців, щоб вирішувати свої електоральні завдання.

"Поза всякими сумнівами, цього 2023 року в очікуванні виборів до Верховної Ради, Кабмін допомагатиме чиновникам, збільшуючи їм зарплати, а також підвищуватиме пенсії пенсіонерам. Ці дві категорії громадян є найбільш численними та базовими для підтримки лояльності до влади", - зазначив експерт.

"І точка рівноваги буде досягнута на рівні набагато глибшого спаду економіки, ніж могло б бути", - наголосив він.

Експерт висловив власне бачення того, які кроки має вживати уряд у такій ситуації.

"Що робити в цій ситуації? Треба відповідно до статті 50 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" організовувати ринок малих та середніх підприємств. І, безумовно, терміново створювати в Україні Міжнародну інвестиційно-біржову платформу з Універсальною біржею (три секції – товарна, фондова, деривативів), що забезпечить відкриття близько 4 000 нових робочих місць", - зазначив він.

"Треба переходити до іншої структури економіки, орієнтуючись на країни Заходу. При цьому обов'язково доведеться міняти інститути, зокрема й політичні, - додав експерт.

Нагадаємо, більш оптимістично ситуацію змальовує НБУ, який 3 квітня оприлюднив Індекс очікувань ділової активності, і стверджує, що бізнес покращив оцінку своїх перспектив до рівня грудня 2021 року.

Зазначається, що у березні індекс очікувань ділової активності (ІОДА) підвищився до 49.5 із 45.0 у лютому і майже досяг рівноважного рівня. Це є найвищим значенням із грудня 2021 року.