На разі вплив фіскального дефіциту – значного дефіциту державного бюджету, котрий покривається переважно за рахунок емісійних кредитів центрального банку країни – на ріст цін в Україні є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП порівняно з довоєнним періодом, зазначив у коментарі ZN.UA колишній голова Ради НБУ, академік Національної академії наук України Богдан Данилишин.
Він вказав, що рівень фіскального дефіциту в Україні досяг 27% ВВП за підсумками 2023 року та зберігає потенційно значні інфляційні ризики.
При цьому «фіскальну інфляцію» стримує той факт, що понад 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.
Данилишин вказує, що подальші перспективи інфляції визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами.
«Низький споживчий попит та структурний характер інфляції стримуватимуть розкручування цінової спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит, потенційно ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками», - вказує він.
На рахунках банківської системи перебуває 700 млрд грн строкових гривневих і валютних вкладів населення та бізнесу, ще стільки ж — у поточних гривневих і валютних вкладах населення. Потенційно ці кошти можуть і мають допомагати українській економіці. Чи можливо це, Богдан Данилишин аналізував у матеріалі «Гроші для перемоги. Чи є альтернативи?».