Як показало опитування DT.UA, підтримка освіти і науки на даний момент не входить до пріоритетів благочинної діяльности тих, хто належить до клубу найзаможніших українців. Така підтримка була органічною складовою життя українських меценатів у минулі часи, а сучасних бродських і ханенків поки що немає серед тих, хто прагне збудувати таку країну, з якої не захочуть виїхати ні їхні діти, ні однолітки їхніх дітей.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Марина Баранівська. За її словами, було б несправедливо й безпідставно закидати нашим мільйонерам цілковиту байдужість до вищої освіти та її розвитку. Певна підтримка з їхнього боку все ж таки є, в окремих випадках, - як, скажімо, програма Віктора Пінчука "Завтра.UA".
"Вона триває вже понад 10 років і справді може давати позитивний ефект. Але у підсумку факт залишається фактом: українські університети мають надто слабкі позиції у міжнародних рейтингах, українська молодь дедалі частіше виявляє бажання вчитися за кордоном, а українські вчені, потрапляючи на міжнародні симпозіуми, соромляться зізнатися, яку зарплатню за свої наукові дослідження вони отримують", - зазначає оглядач.
Детальніше про сучасне меценатство читайте у матеріалі Марини Баранівської "Скажи мені, на що ти витрачаєш свої мільйони, і я скажу, хто ти" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".