Досвід зрілих накопичувальних пенсійних систем дозволяє говорити про те, що пенсії з індивідуальних рахунків мають істотне значення лише для працівників, які отримували високі офіційні заробітки протягом всієї трудової діяльності. Про це у своїй статті для DT.UA пише Володимир Яценко.
Автор посилається, зокрема, на нещодавнє дослідження економістів міжнародної фінансової групи Credit Suisse, згідно з яким частка швейцарського населення, охопленого обов'язковими професійними пенсійними планами, зростає з покоління в покоління.
"Тим не менш лише для 20% когорти з найвищими доходами, у тому числі для молодого покоління пенсіонерів, 2-й рівень є ключовим джерелом доходу (див. рис.). Для 60% менш оплачуваних працівників більш як половину пенсійних доходів забезпечує солідарна пенсійна система. А для найбідніших 20% працівників частка професійних пенсій узагалі є мізерною - 9%", – вказує автор.
Нагадаємо, в червні Кабінет міністрів вніс у Верховну Раду пакет законопроектів щодо пенсійної реформи.
Повідомлялося, що проект пенсійної реформи, схвалений Кабінетом міністрів України, передбачає підвищення мінімального страхового стажу для отримання пенсії з 15 років до 25 років в 2018 році. Починаючи з 1 січня 2019 року, людям, у яких страховий стаж становить 15 років, пенсія за віком призначатиметься в 65 років. Ті ж громадяни, у яких відсутній страховий стаж тривалістю 15 років, матимуть право на призначення державної соціальної допомоги по досягненні 65 років виходячи із сукупного доходу сім'ї.
Детальніше про проблеми реформування пенсійної системи читайте у статті Володимира Яценка "Солідарно-накопичувальні "правда і кривда": чого чекати українцям від пенсійної реформи" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".