Адміністрація Панамського каналу (ACP) з 15 вересня скоротить кількість суден, які щодня проходять через канал, до 32 з нинішніх 36. Причина у низькому рівні опадів, спричиненому явищем Ель-Ніньйо, яке загрожує водним ресурсам, потрібним для роботи шлюзів. Нові обмеження запроваджуватимуть поетапно з 3 вересня, повідомляє BBC.
В ACP пояснили, що, попри початок сезону дощів у Центральній Америці та попередні заходи з економії води, потрібні додаткові кроки, щоб «підтримати довгострокову стабільність транзитних операцій».
Панамським каналом щороку проходить близько 14 тисяч суден. Він значно скорочує час і відстань між Атлантичним і Тихим океанами.
Для Панами канал є одним із основних джерел прибутку. Щороку він приносить країні близько 3 млрд доларів (2,2 млрд фунтів).
Ситуація навколо Панамського каналу додається до інших проблем у світовій логістиці. Через атаки хуситів у Червоному морі та Баб-ель-Мандебській протоці перевізники змушені оминати цей маршрут через Мис Доброї Надії.
За оцінкою логістичної компанії Suaid Global, такий обхід додає до рейсу 10–14 днів і «зв’язує» 5–7% світової місткості контейнерного флоту. Це приблизно 1,3–1,8 млн контейнерів (TEU), які вибувають із ринку.
На маршруті з Китаю до східного узбережжя США фрахт через це дорожчає на 800–1500 доларів за 40-футовий контейнер. Ще 300–500 доларів додають страхування та інші збори.
Ці процеси можуть відчутно вплинути і на український ринок. Значна частина імпорту непродовольчих товарів та електроніки залежить від стабільності морських маршрутів між Азією та Європою. Вантажі надходять через порти Констанци, Гданська чи Гамбурга, а звідти доставляються в Україну автотранспортом.
Зростання вартості фрахту зрештою закладається в роздрібні ціни. Тому в середньостроковій перспективі можуть подорожчати імпортна техніка, одяг і промислові товари. Також можуть збільшитися терміни їхнього постачання.
Може подорожчати і пальне. Напруження в Ормузькій протоці та довші танкерні маршрути навколо Африки підвищують світові ціни на нафту Brent і зріджений газ. Україна при цьому повністю залежить від імпорту дизелю, бензину та автогазу з ЄС.
Це може призвести до зростання цін на українських АЗС і прискорити загальну інфляцію. Зокрема, через подорожчання аграрної логістики та внутрішніх вантажних перевезень.
Подорожчати можуть і деякі продукти харчування. Тропічні фрукти, кава, чай, спеції та морепродукти, які завозять з Азії, Еквадору чи Перу, можуть зрости в ціні через збільшення вартості рефрижераторних контейнерів.
Для українських аграріїв ситуація неоднозначна. Зростання світових цін на зернові та олійні культури може збільшити валютну виручку від експорту. Але частину цього ефекту можуть нівелювати дорожче морське страхування та "складна" логістика в Чорноморському регіоні.
За такого сценарію дефіцит товарів в Україні малоймовірний. Навіть за проблем із глобальними морськими маршрутами значну частину логістичних ланцюгів уже переорієнтовано на західний кордон і сухопутні маршрути через ЄС. Тож основний наслідок для українських споживачів може бути не нестача товарів, а їхнє подорожчання.
Головним ризиком залишається так звана імпортована інфляція. Вона виникає, коли дорожчають товари, які Україна безпосередньо завозить з-за кордону, а також продукція з іноземними комплектуючими.
Подібні обмеження вже діяли у 2023 році. Тоді Панама пережила найпосушливіший жовтень від початку спостережень у 1950 році. Після цього адміністрація каналу запровадила низку заходів для економії води.
За прогнозами, цьогорічний Ель-Ніньйо може стати одним із найсильніших за всю історію спостережень. Це може вплинути на погоду, продовольчі поставки та економіку багатьох країн.