На тлі енергетичних проблем в Європі наразі ведеться паралельна, значно менш помітна, але важливіша робота — змінити саму економіку споживання. Про це у своїй статті пише Марія Цатурян, аналітикиня та керівниця з комунікацій Ukraine Facility Platform, - «Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна».
Так, Данія не просто субсидує рахунки, а переформатовує попит: електроопалення через теплові насоси стало дешевшим за газ, і домогосподарства масово переходять на нову модель без жодного адміністративного примусу. Паралельно Данія разом із Німеччиною реалізують спільні проєкти у відновлюваній енергетиці, фізично збільшуючи обсяг дешевої генерації в системі.
Німеччина перенесла збір на розвиток відновлюваної енергетики з рахунків за електрику до держбюджету — і відразу знизила рахунки домогосподарств на 16%. Спростивши дозвільні процедури, за рік збільшила кількість затверджених проєктів вітрових станцій на понад 80%. За 2025 рік введено в експлуатацію більш як 6,5 ГВт·год нових батарейних потужностей, а вартість батарей за три роки впала приблизно на третину. Мета — покривати більшу частину попиту без участі газової генерації, яка сьогодні формує пікову ціну на ринку.
Іспанія та Австрія розвивають гідроакумулюючі потужності, що дають змогу використовувати накопичену енергію в пікові години без залучення газу. Саме поєднання відновлюваної генерації, накопичення і регуляторних змін дозволило Іспанії втримати відносно низькі оптові ціни навіть на тлі загального газового здорожчання. Болгарія і Румунія інвестують не лише в нову генерацію, а й у гнучкість системи: від великих систем накопичення до модернізації житлового фонду і децентралізованої енергетики.
В Європі ця логіка лише масштабується: держави стимулюють приватні інвестиції в накопичення, підтримують виробництво відповідних технологій і переглядають правила ринку. Стратегічна мета одна — дорога енергія не має визначати ринок.
З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.