"Ми не можемо сказати, що фінансування здійснюється за фактом споживання, тому що в кінцевому рахунку ми не бачимо, скільки споживають люди, і не маємо доступу до цієї інформації, - розповів на круглому столі, проведеному DT.UA, заступник начальника департаменту енергоефективності НАК "Нафтогаз України" Олексій Хабатюк. - Наскільки нам відомо, основна ідея монетизації полягала в наданні звітів постачальниками про персоніфікований облік обсягів споживання кожним домогосподарством. Ці дані подавалися Мінфіну, він аналізував їх. Ми цією інформацією не володіємо. Чи справді вона була надана, чи була дійсно персоніфікована, і чи проаналізувана ця інформація і як? Для розуміння, мова йде про щомісячні дані про п'ять мільйонів споживачів. Це величезний масив інформації".
За його словами, реформа, започаткована в цьому році, на споживанні ресурсів не відбилася ніяк. Отримувачі субсидій продовжують споживати набагато більше, ніж сім'ї, які оплачують свої рахунки самостійно.
За даними "Нафтогазу України" по Кіровоградській області, споживачі-субсидіанти, які проживають в квартирах з індивідуальним опаленням, а це близько 40-50 тис. квартир, споживають газу в 1,6 рази більше, ніж ті, хто субсидій не отримує. А субсидіанти, які проживають у будинках, споживають газу в два рази більше, ніж сім'ї, які не отримують держдопомогу.
"Нас це турбує. Незважаючи на переконання багатьох, що "Нафтогаз" заробляє на субсидіях, ми як ніхто зацікавлені в тому, щоб люди заощаджували. "Нафтогаз" зобов'язаний постачати газ за регульованою ціною і при певних умовах. Що таке регульована ціна? Сьогодні ми продаємо газ по 4,94 грн за кубометр постачальникам при його ціні на ринку близько 9,5–10 грн за кубометр. Різниця фактично в два рази. Виходить, нам потрібно купити товар дорожче, ніж продати. Тому кожен зекономлений населенням кубометр - це скорочення наших втрат", - зазначає представник "Нафтогазу".
Детальніше про монетизацію субсидій читайте у матеріалі Юлії Самаєвої та Алли Котляр "Живими грошима" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".