Україна може отримати фінансові гарантії Уряду США під закупівлю газу або використати для цього кошти, що надійдуть у країну в рамках ленд-лізу. Про це повідомив глава НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко, передає "ЕП".
Вітренко пояснив, що наразі з урядом США ведеться робота для вирішення цього питання. Серед варіантів – надання фінансових гарантій під закупівлю газу.
"Навіть розглядається такий варіант, як використання газу в рамках ленд-лізу", – додав голова "Нафтогазу".
До початку опалювального сезону в українських газосховищах необхідно накопичити не менше 19 млрд кубометрів палива – таке завдання "Нафтогазу" на останньому засіданні уряду поставив Шмигаль.
На сьогодні ж в підземних сховищах знаходиться трохи більше ніж 10 млрд кубометрів блакитного палива. І закачування в них продовжується.
Але навіть з урахуванням нинішнього невеликого внутрішнього споживання, частину газу доведеться докупити.
За даними Уряду, які були презентовані на травневому засіданні парламентського Комітету з питань енергетики, вказувалось про необхідність імпортувати в Україну 2,7 млрд кубометрів газу. Ще 1,8 млрд кубів палива потрібно придбати на внутрішньому ринку у вітчизняних компаній.
Голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко на початку червня у Вашингтоні заявив про необхідність імпортувати до 6 млрд кубометрів газу, який за поточними цінами коштує близько 8 млрд дол.
З огляду воєнний стан точна інформація про запаси енергоресурсів та їх потребу не розкривається. Доступ до неї має лише обмежене коло осіб, а оцінити об’єктивні потреби в газі наразі неможливо.
"Озвучені Вітренком обсяги говорять про те, що у нас начебто не впало споживання, не зупинялись підприємства, мільйони людей не виїхали закордон, а всі споживачі зможуть отримати обсяги газу як в довоєнний час. Поки незрозуміло, як ситуація розвиватиметься в майбутньому, чи можливо відновити розбомблені об’єкти, тому не можу точно спрогнозувати, скільки треба газу. Не виключено, що Україні вистачить того обсягу, який наразі є в сховищах та який буде видобутий в країні", – каже директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
При цьому НАК "Нафтогаз" також не полишає спроб отримати від держави компенсацію різниці між ціною закупівлі газу і вартістю його продажу кінцевим споживачам.
"Якщо держава обмежує ціни та тарифи, відповідно, має бути компенсація цієї різниці", – каже Вітренко.
З цією метою у парламенті вже зареєстрували законопроєкт, який передбачає безпрецедентне фінансування газового ринку у 2022 році.
Документом уряд пропонує "заморозити" на довоєнному рівні тарифи на газ для населення, його розподіл, опалення і гарячу воду. Ціна питання – 264 млрд грн.
З них понад 188 млрд грн – це міжнародна та донорська допомога, 64,5 млрд грн – дивіденди "Нафтогазу" і ще 11,6 млрд грн – податок на прибуток НАКу.
З чого складається така сума? Безпосередньо "Нафтогаз" отримає 150,1 млрд грн в якості компенсації за виконання покладених на нього спецзобов'язань (PSO) продавати газ за пільговими цінами. Компенсації через різницю у тарифах отримають також ТЕК та облгази – 76 млрд грн, а також місцеві бюджети – 38,2 млрд грн.
Нагадаємо, що річний тариф для населення становить 7,99 грн за кубометр газу. А ринкова ціна – майже 29 грн за кубометр.
Від ударів росіян важких втрат зазнав мало не увесь український енергетичний сектор. За 109 днів війни постраждали атомні, нафтопереробні, енергогенеруючі, вугледобувні, розподільчі та комунальні об’єкти інфраструктури.
Зокрема, Україна втратила Каховську гідроелектростанцію, три теплоелектростанції (ТЕС) та близько 40% всіх об’єктів відновлюваної енергетики.
Під окупацією з 4 березня знаходиться найбільша в континентальній Європі та третя за потужністю атомна станція світу – Запорізька АЕС. Наразі вона продовжує працювати в енергосистемі України, дотримуючись норм ядерної, радіаційної та екологічної безпеки.
На сьогодні є цілий ряд шахт, відновлення яких неможливе. Мова йде про шахти "Золоте" і "Тошківська" на Луганщині, та "Південнодонбаська №1" і шахта ім. Сургая на Донеччині.
Сильно постраждала від війни й нафтова інфраструктура: два з двох нафтопереробних заводів наразі зупинені, пошкоджень зазнали десятки нафтобаз, під окупацією лишається величезна кількість АЗС.
Крім того, через бойові дії пошкоджені або повністю зруйновані 249 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання.
Значні руйнування мають теплоелектроцентралі в Охтирці та Кременчуці, пошкоджено 4 теплових електростанції (ТЕЦ) на Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині та в Чернігові.
В областях зруйновано або пошкоджено 262 котельні та велика кількість допоміжних приміщень.
З 24 лютого через бойові дії повністю або частково знеструмлювалося понад 2,6 тис населених пунктів і 20,2 тис трансформаторних підстанцій. На певний час припинялось електропостачання для близько 3,7 мільйона споживачів.
Ще й досі без струму лишаються 725 населених пунктів та близько 621,4 тисячі споживачів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що через війну з РФ цьогорічна зима буде найскладнішою для України за всі роки незалежності.