У понеділок, 25 березня, слухатиметься Справа №910/12559/20 — фінішна пряма «позикових» історій. Про те, як розвивалася справа та які будуть наслідки пише у своїй статті Юлія Самаєва, редактор економіки ZN.UA, – «Коломойський — небезпечний як ніколи, навіть якщо вам здається інакше».
Як нагадує автор, підконтрольні Коломойському та Боголюбову підприємства на чолі з Нікопольським заводом феросплавів (НЗФ) подали численні однотипні позови з вимогою визнати виконаними їхні кредитні зобов’язання перед Приватбанком. Буквально просили довідки про погашення кредитів.
В понеділок слухатиметься апеляція банку на рішення, точніше, на «довідку», видану суддею столичного Господарського Вітою Бондарчук Нікопольському феросплавному про виконання зазначених у позові зобов'язань перед банком.
Нижче на рисунку наведено спрощений приклад того, як було організовано шахрайську схему в Приватбанку для купівлі лише одного з об'єктів нерухомості у Штатах. Один епізод із багатьох, адже схема існувала роками — підприємства отримували кредитні лінії, виймали з банку гроші, розщеплювали суми: щось відмивалося, щось перерозподілялося серед інших компаній групи «Приват», щось поверталось у банк. Власне, схема так довго проіснувала завдяки тому, що попередні кредити періодично гасилися за рахунок нових позик. Тому позови НЗФ і решти подрібнили на конкретні кредитні договори, за якими найпростіше отримати рішення про те, що НЗФ справді повернув гроші банку. По суті, суду надали частинки величезного пазла, вони абсолютно неінформативні та не дають змоги оцінити всю схему шахрайства цілком.
«Із цікавого: позивач не приховував своїх мотивів, відверто вказавши, що приводом для звернення стала оприлюднена в медіа інформація про позов банку у штаті Делавер. Суддю це не збентежило. Дякуючи саме нашій судовій системі, подібними рішеннями, мов фіговими листками, колишні власники Приватбанку принаймні спробують прикрити окремі епізоди однієї із наймасштабніших фінансових схем у світі. Ці ж рішення можуть допомогти їм у іншому двобої з Мін’юстом США — в арбітражі про захист інвестицій», - пише автор.
З іншими матеріалами Юлії Самаєвої можна ознайомитися за посиланням.