Доцент Інституту міжнародних відносин Сергій Козьяков у своїй статті для «Дзеркала тижня. Україна» відзначає, зокрема, «деякі очевидні юридичні проблеми».
За його словами, законопроектом №8163 частину першу статті 1 закону пропонується доповнити пунктом 28 такого змісту: «Державний оператор із забезпечення експорту зерна - державне підприємство або господарське товариство, частка держави в статутному фонді якого 25 відсотків і вище, яке визначено на конкурсній основі Кабінетом міністрів України, на здійснення експорту зерна та продуктів його переробки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)».
Між тим, у п.5 цієї ж частини цієї ж статті вже є поняття «Державного агента із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки» і теж як державного підприємства або господарського товариства, частка держави якого в статутному фонді становить не менше 75 відсотків, і яке визначається на конкурсній основі Кабінетом міністрів для реалізації міжнародних договорів із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки.
«Це будуть різні агенти? У чинному Законі згаданий агент з експорту та імпорту зерна (і продуктів їх переробки), а у запропонованих змінах - тільки з експорту. І визначення державної частки в статутному фонді відрізняється. Так їх все-таки буде два? А якщо ще згадати, що в законопроекті 8053 пропонується створити «Державного агента із забезпечення експорту об'єктів державного цінового регулювання» як державного підприємства або господарського товариства, в якому є частка держави (без визначення її розміру), то це вже буде третій держагент?», - запитує автор.
Низку питань викликають і положення, що стосуються роботи трейдерів. Зокрема, трейдерам для того, аби продовжувати бізнес необхідно буде підписати договір (контракт) «на вирощування зернових культур» і сплатити не менше 50 відсотків ціни відповідної продукції, яка склалася на біржовому ринку України, на строк не менший вегетаційного періоду вирощування відповідної сільськогосподарської культури.
За словами Сергія Козьякова, звертає на себе увагу новела у вигляді нового виду договору «на вирощування зернових культур» - це чи то різновид форвардного контракту, чи то різновид договору про спільну діяльність.
«Якщо вірним є останнє твердження, то учасники ринку зерна вже проходили таку практику. У 90-ті роки багато підприємців, які фінансували виробників за такою схемою, зіткнулися з масовим невиконанням зобов'язань останніми. У результаті від цієї схеми давним-давно відмовилися. І потім, звідки взялася цифра 50%? Чи є економічний розрахунок цієї цифри? У пояснювальній записці пояснення цьому немає. А з якого моменту, на думку авторів, зерно буде вважатися власністю покупця? Та і з термінами вегетаційного періоду у тексті запитань більше, ніж відповідей», - пише доцент Інституту міжнародних відносин.
Окрім того, за його словами, автори пояснювальної записки до законопроекту замовчують про розрахунки економічних наслідків.
Нагадаємо, західні країни неодноразово критикували дії української влади щодо ринку зерна.
Зокрема, як заявив в інтерв'ю DT.UA посол Франції в Україні Жак Фор, намір українського уряду створити державний агент, у якого буде монопольне право на експорт соціально значущих сільгосппродуктів, йде врозріз з офіційними заявами Києва, а також з тими принципами, за якими працює Європейський Союз.
Окрім того, уряд США стурбований триваючим втручанням уряду України в роботу зернового ринку. Зокрема, американська сторона висловлює невдоволення намірами створити державну монополію і небажанням зняти обмеження на експорт зернових, тобто існуванням так званих квот.
Раніше повідомлялося, що комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на засіданні 15 лютого не підтримав скандальний законопроект №8053, яким пропонується монополізувати експорт сільськогосподарської продукції, включеної до переліку цінового регулювання.
Детальніше читайте у свіжому номері „Дзеркала тижня. Україна“ у статті Сергія Козьякова «І знову - здрастуйте!».