Україна та Міжнародний валютний фонд домовилися на рівні персоналу про нову програму підтримки на 4 роки загальним обсягом у 8,2 мільярда доларів. Народний депутат Ярослав Железняк зауважує, що у документі прописані зобов'язанні, які взяла на себе українська влада, котрі, зокрема вплинуть на українців при продажі речей в інтернеті чи працевлаштуванні. Це має допомогти вивести економіку з "тіні", але і вдарить податками по деякому бізнесу і громадянах.
Угода охоплює низку фіскальних та монетарних заходів, спрямованих на закріплення програми. Вона має на меті підтримати макроекономічну стабільність, відновити "стійкість боргу та зовнішню життєздатність", боротися з корупцією та вдосконалити систему державного управління, йдеться у пресрелізі МВФ.
В установі очікують, що програма стане каталізатором масштабної зовнішньої підтримки для покриття дефіциту фінансування України. За базовим сценарієм, який прогнозує Фонд, загальний дефіцит на 2026–2029 роки становить близько 136,5 млрд доларів.
"У 2026-2027 роках Україна зіткнеться із залишковим дефіцитом фінансування (з урахуванням існуючих фінансових зобов'язань) у розмірі близько 63 млрд доларів", — уточили у МВФ.
Водночас у Міжнародному валютному фонді зазначили, що українська економіка "продовжує демонструвати стійкість", попри посилення атак на критичну інфраструктуру. Однак в установі зауважили, що ризики для майбутнього залишаються дуже високими через невизначеність щодо тривалості та інтенсивності війни, а також термінів і рівня додаткової міжнародної підтримки від донорів.
У МВФ додали, що окрім реалізації стратегії реструктуризації боргу для забезпечення його стабільності, у новому бюджеті на 2026 рік влада "зобов'язалася прискорити зусилля з запобігання ухиленню від сплати податків та розширенню податкової бази". Зокрема, йдеться про:
- оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи,
- усунення лазівок у митному законодавстві щодо імпорту споживчих товарів та скасування пільг щодо реєстрації платників ПДВ,
- заходи для боротьби з тіньовою економікою, зокрема через посилення конкуренції у сфері державних закупівель,
- усунення лазівок у чинному трудовому кодексі.
Народний депутат Ярослав Железняк пояснив, що саме це означає для українців та бізнесу, оскільки передбачаються нові правила для онлайн-торгівлі і зміни у працевлаштуванні.
Зокрема очікується введення так званого "податку на OLX", щоб вивести з "тіні" прибуток, який отримують пересічні громадяни чи ФОПи від продажу товарів чи послуг на великих цифрових платформах, до яких належать, наприклад, OLX, Prom, Kabanchik, Uber, Uklon, Airbnb тощо. Попередньо, платформи самі стануть податковими агентами, тому користувачам не доведеться подавати декларації.
Інші умови він трактує як зміну в умовах пільг на міжнародні поштові відправлення (зараз збори не потрібно сплачувати за посилки до 150 євро — ред.), зміни критеріїв для ФОП (викорінення схем "дроблення" бізнесу), зміни критеріїв у трудових відносинах (чіткі критерії, щоб розмежувати ознаки трудових відносин і цивільно-правових для боротьби з прихованою зайнятістю).
Офіційно затвердити програму повинна Виконавча рада МВФ.
Ми боїмося тінізації, як вогню, та впевнені у твердженні, що "половина української економіки вже в "тіні". Але на які факти спираються ці переконання?
Економіст Олексій Кущ у тексті "Якими є розмір тіньової економіки України та її вплив на наш розвиток" перевіряє на міцність загальні уявлення про український тіньовий сектор.
Водночас Уряд стверджує, що у 2026 році податки не підвищуватимуть, але цифри свідчать про інше: фіскальний тиск зростає через акцизи, "податок на Google" та інші приховані механізми.
Експерт Дмитро Олексієнко у статті "Як фіскальна політика-2026 гальмуватиме економічне відновлення України" пояснює, чому за формального економічного зростання українці відчувають погіршення і які системні проблеми закладено в економічну модель воєнного часу.