Лібералізація застарілого валютного законодавства України могла б призвести до значного збільшення припливу інвестицій в країну. Таку думку висловили учасники круглого столу «Яка лібералізація валютного ринку потрібна країні в посткризових умовах?», що був організований  Лігою фінансового розвитку за підтримки «Дзеркала тижня» та Проекту USAID «Розвиток фінансового сектора» (FINREP).Законопроект «Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні» (№ 0925 від 23.11.2007 р.), який готується зараз робочою групою при Кабміні до розгляду в другому читанні парламентом, зумовлений необхідністю полегшити процедури здійснення інвестицій в Україні і виведення як вкладених, так і зароблених грошей за кордон, - заявив один з авторів законопроекту, народний депутат Юрій Воропаєв. Такий крок, на його думку, значно підвищить інвестиційну привабливість держави. «Ті обмеження, які ви створили, не впускають сюди іноземну валюту», - заявив Ю. Воропаєв, звертаючись до присутніх на заході представників НБУ. - Як можна розділяти процеси ввезення та вивезення інвестицій? Та хіба людина віддасть гроші Національному банку або Кабміну, якщо у нього не буде гарантії отримати назад саму інвестицію або дохід від неї?». Наявність надмірних обмежень у валютному режимі, перш за все, операційних, визнав Юрій Блащук - голова наглядової ради Platinum Bank. За його словами, дуже часто підприємствам, щоб отримати закордонну позику, доводиться діяти через офшор. Водночас, на думку фінансиста, реєстрація кредитів від нерезидентів все-таки потрібна, враховуючи  негативний кризовий досвід. У відповідь на звинувачення у створенні несприятливих умов для залучення іноземних інвесторів, директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків НБУ Сергій Круглик закликав розділяти банківське законодавство і загальну атмосферу для інвесторів: «Якщо ми говоримо про банківську складову, я не бачу перешкод для прямих іноземних інвестицій для великого бізнесу і виведення потім валюти з країни ... Інша справа, що сьогодні існують певні обмеження, які ми виправляємо. Якщо б у нас була якась заборона щодо порушення ст.4 статуту МВФ, вона відразу ж була б відображена в меморандумі нашої співпраці з ним або під час переговорів. На сьогодні ніякої стурбованості з боку МВФ немає». На думку голови правління банку «Старокиївський» Юрія Яременка процес створення якісної нормативної бази та якісного регулювання ринку Нацбанку істотно ускладнює відсутність у державі чіткої валютної стратегії на рівні загальнодержавної політики, що створює передумови для прийняття не зовсім правильних рішень. «Дуже б хотілося, щоб нинішня влада, яка за всю нашу коротку історію найбільш консолідована і, як мені здається, починає потихеньку ці питання вивчати, вирішила, для чого країні потрібні гроші, Для того щоб купити чергову партію фінських телефонів, випущених у Китаї? Для того щоб якісь італійські сорочки, в Туреччині зроблені, закупити і за тисячу доларів продавати? Або, може, усе-таки взяти і хоча б ось таку простеньку кулькову ручку, як у мене зараз в руках, зробити на території України? І тоді, я думаю, Національний банк дуже професійно запропонує відповідні інструменти ... »- заявив фінансист. У свою чергу, керівник групи радників віце-прем'єр-міністра С. Тігіпко Теймур Багіров констатував, що низькі показники України в міжнародних рейтингах інвестиційної привабливості зумовлені невисокою якістю валютного режиму:  «Я розумію, що Національний банк буде підходити до них консервативно. Але істина повинна бути десь посередині. З одного боку, я згоден з колегами з НБУ, що про повномасштабну, загальну лібералізацію говорити, напевно, рано. Але з іншого боку, якщо існує така величезна кількість регуляцій, які були введені ще в середині 90-х, працюють до цих пір і отруюють життя як підприємцям, так часто і самому регулятору, з ними потрібно щось робити», - резюмував Т . Багіров. Докладніше читайте в матеріалах спецпроекту «Банківський ККД».