Німеччина готова підтримати план США щодо використання майбутніх доходів від заморожених російських активів, які здебільшого зберігаються в Європі, для надання допомоги Україні на 50 млрд доларів. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерела.
Згода Німеччини може стати вирішальним кроком, який наблизить Вашингтон і його союзників до отримання нового великого пакету допомоги Києву і забезпечить залученість США незалежно від результату виборів президента в листопаді.
Офіційні особи Штатів та ЄС кажуть, що пропозиція США набирає обертів, й вона, як очікується, буде домінувати на переговорах міністрів фінансів та глав центральних банків країн G7 на зустрічі в Італії в четвер, 23 травня.
При цьому німецькі урядовці не очікують остаточної угоди до зустрічі лідерів G7 13-15 червня, а також її реалізації до наступного року.
На кону стоїть питання, чи зможе український уряд залишатися фінансово життєздатним - фінансувати оборону й обслуговувати свій борг до 2025 року.
В умовах, коли війна не демонструє жодних ознак завершення, а військовий наступ Росії набирає обертів, союзники України прагнуть забезпечити середньострокове фінансування для Києва й надіслати Москві сигнал про те, що підтримка з боку союзників по G7 не зменшується.
Останню пропозицію США більш позитивно сприйняли в європейських столицях, у тому числі в Берліні, оскільки вона передбачає лише використання доходів від активів, без конфіскації основної суми заморожених коштів.
Країни ЄС уже погодилися використовувати цей потік доходів, оподатковуючи його за ставкою, близькою до 100%, і перераховувати ці кошти Україні двічі на рік. Угода G7 може замінити таку домовленість.
Очікується, що ці активи генеруватимуть близько 5 мільярдів євро щорічно. Згідно з пропозицією, що обговорюється, G7 оцінить, скільки цей дохід приноситиме протягом певної кількості років, і надасть цю суму Україні “авансом”.
Перешкоди залишаються
Остаточний розмір пакету допомоги залежатиме від тривалості термінів погашення боргу та часу, протягом якого активи будуть заморожені, але офіційні особи кажуть, що він може становити до 50 мільярдів доларів. Як і хто буде управляти цією сумою, за словами урядовців, є однією з деталей, які ще обговорюються.
У довгостроковій перспективі залишається невизначеність.
Якщо війна закінчиться і Росія погодиться платити за відбудову України, це викличе питання про те, чи залишаться активи замороженими і які гарантії будуть надані для погашення кредиту.
Європейський центральний банк і країни-члени ЄС також стурбовані тим, як захистити Euroclear від будь-яких фінансових ризиків, наприклад, від російських судових позовів або можливої відплати з боку Москви.
Крім того, якщо ЄС буде змушений виконувати угоду як санкційний захід, йому, можливо, доведеться поновлювати своє рішення про заморожування активів кожні шість місяців, а ця процедура вимагає одностайності.
Використання заморожених активів стало ще більш нагальним з огляду на невизначеність навколо виборів у США. Політичні розбіжності у Вашингтоні вже ускладнили схвалення допомоги Україні. До того ж, колишній президент США республіканець Дональд Трамп, який намагається повернутися до Білого дому, висловлював скептицизм щодо підтримки України.
У відповідь на вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року країни G7 заблокували близько 280 мільярдів доларів активів російського центрального банку. Більшість цих активів зберігається в Європі в бельгійському кліринговому центрі Euroclear.
Протягом декількох місяців США наполягали на використанні цих активів для допомоги Україні. Кілька європейських держав зустріли ці пропозиції зі скептицизмом. Зокрема, деякі країни на чолі з Францією та Німеччиною висловили занепокоєння щодо впливу таких кроків на фінансову стабільність та привабливість євро як резервної валюти, а також щодо їхньої законності.
Про те, які варіанти щодо заморожених активів РФ розглядаються і скільки може отримати Україна, розповідала Олена Галушка.