Береги яскраво-бірюзової затоки Лаконікос, розташованої на південно-східному боці грецького півострова Пелопоннес, є важливим місцем проживання морських черепах. Але це не просто місце природної краси. Цей район став ключовим центром для танкерів, які перевозять російські експортні енергоносії.
Оскільки сира нафта і нафтопродукти, які зазвичай вирушають до Європейського Союзу, перенаправляються в Азію - а більшість морських поставок нафти заборонені блоком у відповідь на напад Москви на Україну - вантажі переносяться тут на більші судна, щоб здійснити довгий шлях, пише CNN.
За даними дослідницької компанії S&P Global, останніми місяцями обсяг перевалки російської нафти з судна на судно зріс до рекордного рівня за перші три місяці цього року. Поблизу Греції у березні між суднами перевезено понад 3,5 мільйона барелів російського газойлю - продукту нафтопереробки, який використовується в опалювальних та транспортних системах. Це у понад сім разів перевищує обсяг, зареєстрований S&P Global за той же місяць у 2022 році.
Ці перевалки наголошують на драматичній трансформації світового нафтового ринку з того часу, як президент Владімір Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну майже 14 місяців тому. Порожнечу, залишену Європою, яка колись була головним покупцем російської нафти та нафтопродуктів, заповнюють Китай, Індія та Туреччина: рейси подовжуються, вимагаючи більше суден, а дані S&P Global свідчать про те, що пересадки на середині шляху стали більш поширеними.
"Невеликі судна приходять з російських портів, перевантажують вантажі на більші судна, а потім ці великі судна вирушають до Азії", - каже Метью Райт, старший аналітик з вантажних перевезень у компанії Kpler.
Багато цих кораблів є частиною так званого "сірого флоту". Інсайдери галузі, такі як Райт, використовують цей термін для позначення суден, які почали перевозити російську нафту минулого року. Про власників багатьох із них мало що відомо, тож вони можуть бути підставними компаніями.
"Сірий флот" не обов'язково займається чимось таємним. Але західні спостерігачі, такі як Райт, кажуть, що поява цієї мережі, де власність часто прихована, знизила прозорість нафтового ринку, що ускладнює роботу регулюючих органів.
Австралія, Канада та США нещодавно заявили у своєму зверненні до Міжнародної морської організації, що все більше суден перед передачею нафти у міжнародних водах незаконно відключають свої транспондери – це може бути способом ухилення від санкцій.
Фред Кенні, директор з правових та зовнішніх питань у Міжнародній морській організації, сказав, що тривога щодо цієї практики зросла за останній рік. Зіткнення суден у таких випадках вірогідніші, що підвищує ймовірність руйнівного розливу нафти.
Крім того, за словами Кенні, складніше визначити, чи відповідають судна з каламутною формою власності суворим правилам, що регулюють передачу нафти в морі.
"Існує значний рівень стурбованості тим, що нормативний режим, який забезпечує безпечне та надійне судноплавство в чистому океані, підривається", - сказав він.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, обсяги експорту нафти з Росії зросли до рівня, який востаннє спостерігався до вторгнення в Україну, хоча країна все ще бореться із різким падінням доходів від цього експорту. Країни Групи семи запровадили обмеження цін на російську нафту та нафтопродукти, тоді як менше коло покупців може домовлятися про великі знижки.
Імпорт російської нафти Китаєм у першому кварталі цього року зріс на 38% порівняно з роком раніше, за даними Kpler. Імпорт Індії зріс майже вдесятеро.
Оскільки торгівля російською нафтою стала складнішою, багато західних відправників вантажу відступили. На їхнє місце прийшли нові, непрозоріші гравці, що сприяло формуванню "сірого флоту".
За даними британської аналітичної компанії VesselsValue, на продаж нафти новоствореним компаніям або нерозкритим покупцям припадає близько 33% угод із танкерами цього року. У 2022 році продажі невідомим покупцям склали всього 10% від загальної кількості угод, а в 2021 році - 4%.
Тим часом серед країн, які «відмивають» російську нафту та перепродають її Заходу, аналітики називають Китай, Індію, ОАЕ, Туреччину та Сінгапур.