UA / RU
Підтримати ZN.ua

Недофінансування НАНУ не позначається на фінансовому стані її керівництва – голова профкому

На одного працівника наукових установ НАН в середньому припадає 73 тис. грн у рік, у той час як на одного співробітника президії – майже 188 тисяч.

Недофінансування основної бюджетної програми Національної академії наук України (НАНУ) ніяк не впливає на фінансовий стан членів її президії, оскільки вона фінансується за окремою бюджетною програмою.

Про це в інтерв'ю DT.UA заявив голова профкому Інституту фізики конденсованих систем доктор фізико-математичних наук Андрій Трохимчук. За його словами, президія НАНУ сьогодні перебуває в найбільш привілейованому становищі порівняно з іншими установами Національної академії наук.

"Для порівняння: фонд оплати праці Інституту ядерних досліджень (627 працівників) торік становив 21,8 млн грн, а на утримання президії академії (300 осіб) було виділено 26,9 млн грн. У 2017 р. загальний обсяг асигнувань за основною бюджетною програмою НАНУ "Фундаментальні дослідження…" збільшено на 27,3%, а на діяльність президії, яка фінансується за окремою бюджетною програмою, виділено більш ніж удвічі більше - на 56,4%", – підкреслив він.

Трохимчук вказує, що про абсурдність такого підходу свідчать цифри. Так, на одного працівника наукових установ НАН в середньому припадає 73 тис. грн на рік, в той час як на одного співробітника президії – майже 188 тисяч.

Детальніше про проблеми з фінансуванням установ НАНУ читайте у статті Лідії Суржик "Півпрофесора, три чверті завлаба…" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".