Про це заявила директор Генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова під час Фінансового прес-клубу «Ресурси для кредитування: як боротися із дефіцитом довгої та дешевої гривні?», який 21 вересня провела ГО «Ліга фінансового розвитку» за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP та «Дзеркала тижня. Україна».
За словами О.Щербакової, НБУ не має змоги наказувати банкам, щоб вони займалися кредитуванням. У той же час в рамках наявного інструментарію регулятор намагався «змістити центр тяжіння з одного ринку на інший». Це відбулося в т.ч. за рахунок скорочення довгої валютної позиції з 20% до 5%, а також певного стиснення гривневої ліквідності банків. Представник НБУ нагадала, що в умовах, коли ставки по гривневим депозитам йшли вниз, рівень кредитних ставок на відповідний рівень не знижувався. «Ресурс все одно рухався в банківську систему, і спрямовувався він в основному на проведення операцій з іноземною валютою», - повідомила О.Щербакова.
За даними керівника Гендепартаменту НБУ, банки накопичили на кореспондентських рахунках в іноземних банках біля 8 млрд доларів, що вдвічі більше, аніж було в середньому в 2007-2008 рр. Це не лише власні кошти банків, але й залучені на ринку ресурси.
О.Щербакова вважає, що фінустанови певним чином вимушені працювати на валютному ринку, щоб сплатити високі ставки за валютними депозитами. Тому вона закликала банки знижувати відсоткові ставки. О.Щербакова констатувала, що іноземні банки залучають валютний ресурс на внутрішньому ринку під 7%, а розміщують у своїх материнських структур на коррахунках під 0,2%. «Різниця – це витрати нашої системи», - зауважила представник НБУ.
Заклик до банків знижувати відсоткові ставки за валютними депозитами підтримав і директор Департаменту управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубихвіст. Він закликав банки піднімати ставки за гривневими депозитами, щоб у населення було більше стимулів зберігати та примножувати свої заощадження в гривні.
«Єдиний цінний папір, який у нас активно торгується, - це долар США. Купуючи його, людина повинна розуміти, що окрім курсового заробітку є ще різниця в процентних ставках. Якби вона поклала на депозит гривню, можливо, більше заробила б», - вважає О.Дубихвіст.
Натомість голова правління «Ерсте Банку» Павел Цетковський зауважив, що якби банки й хотіли, у них не виходило б масово конвертувати у валюту залучену на ринку гривню, враховуючи чинні нормативи щодо довгої валютної позиції. Крім того, за словами фінансиста, найбільші банки не мають потреби залучати від клієнтів дорогий долар. Однак вони змушені піднімати ставки через високі ставки на валютні вклади, які встановлюють невеликі фінустанови. «Проблема в тому, що в Україні працює 180 банків, і є банки дрібні, яким критично рефінансувати свої видані доларові іпотеки. Тому вони платять 8-9%. Хоча банки першої групи й намагаються тримати процентні ставки нижчі, але змушені платити на 3-4% більше, ніж у Європі», - констатував П.Цетковський. Як можливий вихід з такої ситуації банкір називає переймання досвіду Франції з регулюванням відсоткових ставок за депозитами.
Як зазначив у цьому ж контексті голова правління «ОТП Банку» Д. Зінков, наразі валюта потрібна банкам для погашення своїх зовнішніх кредитів. За його словами, через наявність значної кількості проблемних кредитів у системі, валютний ресурс до банків не надходить у запланованих обсягах за рахунок обслуговування вже виданих позик. За цих умов фінустанови і змушені залучати валюту на внутрішньому ринку. Банкір констатував, що внаслідок цього частка локального фондування в усіх банках за останні роки суттєво збільшилася.