Рефінансування банків може бути одним з каталізаторів нинішнього падіння гривні - як прямим (спекуляції банків, в тому числі через операції фіктивного імпорту), так і опосередкованим (зокрема, через повернення гривневих депозитів, за які клієнти банків на ринку й купують валюту).
Про це у статті для DT.UA пишуть Василь Пасочник та Юрій Сколотяний.
"Хоча, слід наголосити, цей фактор не єдиний. Як мінімум, ще є незабезпечена емісія НБУ через монетизацію ОВДП для покриття дефіциту держбюджету (який не наважується скоротити уряд. - ред.); квазіфіскальні платежі центробанку до держскарбниці (за статтею перевищення доходів над видатками торік); падіння економіки на тлі війни в Донбасі; скорочення припливу валютної виручки експортерів; раніше сформований попит імпортерів на валюту; виведення валюти за кордон з допомогою фіктивних імпортних контрактів; панічні настрої на ринку тощо", - зазначають автори.
Таким чином, однією рукою вводячи адміністративні обмеження на ринку, іншою Нацбанк підливає пальне у вогонь девальвації.
Так згідно останнього офіційного повідомлення НБУ, у четвер 19 лютого правління установи прийняло рішення про виділення АК "ПриватБанк" стабілізаційного кредиту на 2,28 млрд грн. на 2 роки "для забезпечення своєчасного виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками – фізичними особами".
При цьому в центробанку уточнюють, що минулого тижня два банки отримали стабкредити на 2,665 млрд грн. Причому "ПриватБанк" - черговий транш стабілізаційного кредиту (згідно з рішенням НБУ від 4 грудня 2014 року) – на 309 млн грн.
Як повідомлялося раніше, в січні поточного року Нацбанк вже надав "Привату" стабкредити на 2,38 млрд грн (а також "Укргазбанку" - на 520 млн грн). За офіційною статистикою НБУ, в 2014 р. Приватбанк отримав від регулятора рефінансування строком від 30 днів на суму близько 20,8 млрд грн, причому стабкредити (які надаються мінімум на два роки) з них становили 9,9 млрд грн.
Також у Нацбанку повідомляють, що НБУ надав банку "Фінанси та кредит" перший транш на 76 млн грн. з раніше анонсованого стабкредиту на 700 млн грн.
У четвер, 19 лютого, Нацбанк повідомляв, що рефінансування строком на 30 і більше днів, яке було видане до 16 числа поточного місяця, отримали 11 банків на суму 400 млн грн (серед них "Фідобанк", "Альфа-Банк", "Хрещатик", "Кредит Дніпро", "Київська Русь", Діамантбанк, "Оксі Банк", ПУМБ, "Ідея Банк", "Авант Банк", "Фінансовий партнер").
Крім того, за офіційними даними Нацбанку, в понеділок-вівторок він надав банкам рефінансування на 1 млрд грн, але це були кредити овернайт (залучаються банками в основному для виконання нормативів НБУ), за весь минулий тиждень – на 11,6 млрд грн (в основному овернайти), що більше, ніж за весь січень (9,88 млрд грн). Водночас зауважимо, щоденна статистика НБУ не включає дані про погашення банками раніше взятих кредитів рефінансування.
За щомісячними даними НБУ (які вперше були опубліковані нещодавно), в січні сальдо (різниця) між обсягами кредитів, наданих ним для банків і ФГВФО, та обсягами повернення раніше наданих їм кредитів становило 1,3 млрд. грн.
Варто також зазначити, що з початку року до 24 лютого портфель облігацій внутрішньої позики (ОВДП) в НБУ збільшився на 20,2 млрд грн (за аналогічний період 2014 р. – на 14,5 млрд грн). У січні цей показник становив 9,6 млрд грн.
Згідно з чинною редакцією держкошторису-2015, Нацбанк має перерахувати до бюджету 65,4 млрд грн в частині перевищення доходів центробанку над його витратами (що фактично є незабезпеченою емісією), причому до 25% з цієї суми – до 11 травня (у проекті держбюджету, який вніс до парламенту уряд, передбачення зменшення вказаної суми на суму біля 5 млрд грн). З огляду на те, що традиційно ситуація з надходженнями до держказни найскладніша в січні-лютому, саме на цей період традиційно припадає основна маса відповідних платежів НБУ (конкретні дані за минулий місяць досі не опубліковані).
Детальніше читайте в статті Василя Пасочника та Юрія Сколотяного Девальваційний керосин.