Нацбанк 11 жовтня опублікував дані щодо рівня інфляції у вересні 2024 року. Споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 8,6% з 7,5% у серпні. У місячному вимірі ціни зросли на 1,5%.
У коментарі, опублікованому Нацбанком, міститься посилання на дані Державної служби статистики України.
Фактичні темпи зростання цін були вищими за прогноз, опублікований в Інфляційному звіті за липень 2024 року. Відхилення від прогнозу зумовлено насамперед стрімкішим пришвидшенням продовольчої інфляції через обмежену пропозицію окремої продовольчої продукції.
Фундаментальний інфляційний тиск також посилився сильніше, ніж прогнозувалося. Так, показник базової інфляції у вересні зріс до 7,3% з 6,5% у серпні. Така динаміка зумовлювалася подорожчанням оброблених продуктів харчування під впливом більшої вартості продовольчої сировини, а також подальшим зростанням виробничих витрат, зокрема на енергозабезпечення та оплату праці. Підтримували ціновий тиск і ефекти перенесення від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці, відзначили у НБУ.
Стрімко пришвидшилося ростання цін на сирі продукти харчування – до 7,1%. Спекотна погода без дощів позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що відобразилося на їх пропозиції. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та помідори, залишалися високими й темпи зростання цін на огірки. Зростання вартості сировини та виробничих витрат вплинуло на ціни на борошно та крупи. Здорожчання молока пришвидшилося через обмежену пропозицію за одночасного збереження високого попиту з боку молокопереробних підприємств та активізацію експорту. Відновилося зростання цін на курятину, натомість свинина надалі дешевшала. Також тривало зниження цін на цукор та яйця завдяки високій пропозиції.
Незначно пришвидшилося зростання адміністративно регульованих цін – до 14,0%, але стрімкіше дорожчали тютюнові вироби, в тому числі під впливом боротьби з тіньовою продукцією. Ціни на алкогольні напої знижувалися дещо повільніше, ймовірно, внаслідок підвищення окремих акцизів. Пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання, ймовірно, через курсовий чинник та зростання захворюваності. Як і раніше, інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення.
А от зростання цін на пальне сповільнилося – до 6,0%, незважаючи на очікування зростання. Однак перший етап підвищення акцизного податку на пальне з вересня відобразився насамперед на подорожчанні автогазу, водночас низькі ціни на нафту та високі запаси стримували подорожчання бензину та дизеля.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів стрімко пришвидшилося до 8,9%. Суттєво збільшилися темпи зростання цін на хліб, окремі борошняні та кондитерські вироби через вищі виробничі витрати. Ціни на більшість кисломолочних продуктів, сири та вершкове масло надалі зростали під впливом обмеженої пропозиції молока-сировини, росту закупівельних цін та активізації експорту біржових товарів. Також швидше дорожчали окремі імпортні товари, зокрема кава, чай, шоколад та оливкова олія. Ціни на соняшникову олію сповільнили падіння під впливом цінових тенденцій на світових ринках. Посилення тиску з боку виробничих витрат зупинило тривале сповільнення зростання цін на м'ясопродукти. В цілому базова інфляція збільшилася до 7,3%.
Ціни на непродовольчі товари помірно пришвидшили зростання (на 2,2%), передусім під впливом курсового чинника в попередні місяці. Зниження цін на одяг та взуття зберігалося на рівні попереднього місяця, вірогідно завдяки зростанню конкуренції між вітчизняною та імпортною продукцією.
Послуги також дорожчали стрімко і набагато – на 10,9% під тиском витрат бізнесу на оплату праці, енергію та продукти харчування. Зокрема, стрімкіше зростали ціни на послуги з охорони здоров’я, зв’язку, освіти, ресторанів та готелів. Натомість пригальмувало зростання вартості страхових, транспортних послуг та експлуатації власних транспортних засобів.
Інфляційний тиск у найближчі місяці зберігатиметься через збільшення бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці, а також очікуване збільшення дефіциту електроенергії під час опалювального сезону. Монетарна політика НБУ спрямовуватиметься на утримання помірної інфляції цього року, поступове її сповільнення з другої половини 2025 року та подальше повернення до цілі 5%.
Ці та інші чинники, пояснили у НБУ, враховуватимуться під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макропрогнозі, який буде оприлюднено 31 жовтня 2024 року під час пресбрифінгу за підсумками рішення Правління Національного банку України з монетарних питань. Детальніший макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 7 листопада 2024 року, зазначили у Нацбанку.