Світові ціни на нафту у четвер, 19 жовтня, незначно знижуються в рамках корекції після зростання напередодні на даних Міністерства енергетики США про зниження запасів сировини в країні та погіршенні ситуації в Іраку, свідчать дані торгів.
Станом на 7:41 вартість грудневих ф'ючерсів на північноморську нафтову суміш марки Brent зменшилася на 0,05% - до 58,12 доларів за барель. Ціна листопадових ф'ючерсів на нафту марки WTI опускалася на 0,08% - до 52 доларів за барель.
На торгах у середу, 18 жовтня, "чорне золото" дорожчало на статистиці Міненерго США. Так, за тиждень, що завершився 13 жовтня, комерційні запаси нафти в країні (виключаючи стратегічний резерв) скоротилися на 5,7 млн барелів, або на 1,2% - до 456,5 млн барелів. При цьому аналітики прогнозували менше зниження запасів - на 0,9%, або на 4,2 млн барелів - до 457,96 млн барелів.
Підтримувала ціни на нафту і напруженість, що зберігається в Іраку. Раніше урядові війська Іраку взяли під свій контроль всі нафтові родовища в провінції Кіркук. Міністр нафти Іраку Джаббар аль-Лаібі підтвердив взяття урядовими військами під контроль всієї нафтової інфраструктури регіону і застеріг прихильників незалежності Курдистану від блокування трубопроводу.
Тим не менш, транзит нафти по трубопроводу "Кіркук – Джейхан" (пропускна здатність 600 тисяч барелів на добу) напередодні різко знизився - до близько 225 тисяч барелів на добу.
Крім того, трейдери відігравали повідомлення про те, що президент США Дональд Трамп відмовився сертифікувати виконання Іраном ядерної угоди. Таким чином, право остаточного вибору залишається за Конгресом, який тепер протягом 60 днів повинен вирішити, чи відновлювати обмежувальні заходи проти Тегерана. Під час попереднього раунду санкцій проти Ірану з ринку пішло близько 1 млн барелів на добу, повідомляє агентство "Рейтер".
Нагадаємо, угода щодо ядерної програми Ірану була досягнута в липні 2015 року, між Іраном з одного боку і США, Великою Британією, Францією, Китаєм, Німеччиною та Росією з іншого. Тегеран погодився на низку поступок за масштабами своєї ядерної програми в обмін на зняття санкцій.
Детальніше про долю ядерної угоди між Іраном і провідними країнами світу читайте в матеріалі Віктора Каспрука "Чи вийде президент Трамп з ядерної угоди з Іраном?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
Раніше парламент Іраку зажадав ввести війська на спірні райони на півночі країни, що знаходяться під контролем курдів з 2003 року, у зв'язку з проведенням референдуму про незалежність Іракського Курдистану.
Зони, стосовно яких ведеться суперечка між курдами і федеральним урядом в Багдаді, не є частиною трьох провінцій північного Іраку, які утворюють автономну курдську область.
Спірними районами є багата нафтою провінція Кіркук, а також частини провінцій Ніневія, Діяла та Салахеддін.
Детальніше про ситуацію довкола референдуму в Іракському Курдистані читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Курдський вибір. Іракська автономія за крок від незалежності" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".