Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" вступив у силу. Документ опублікований в газеті "Голос України" 6 березня.
Закон встановлює спрощену класифікацію об'єктів приватизації на об'єкти малої і великої приватизації; вимоги до покупців об'єктів приватизації та обмеження щодо їх участі у приватизації; відповідальність за недостовірність, неповноту наданих документів.
Документ передбачає розподіл об'єктів на дві групи - об'єкти великої приватизації та об'єкти малої приватизації.
До об'єктів великої приватизації відносяться єдині майнові комплекси державних та комунальних підприємств та пакетів акцій акціонерних товариств, де більше 50% акцій володіє держава, а також вартість активів яких згідно фінансової звітності за останній рік перевищує 250 млн грн.
Інші об'єкти віднесені до об'єктів малої приватизації.
Законом розширено коло об'єктів, які можуть підлягати приватизації. У зв'язку з цим змінюється підхід до продажу малих і великих підприємств. Документ встановлює 11 місяців для об'єктів великої приватизації та 5 місяців для малої.
Якщо вартість активів підприємства за останній рік перевищила 250 млн гривень, то це великий об'єкт приватизації, який буде продаватися з залученням радника, все менше - це мала приватизація, яка буде проходити виключно на електронних платформах.
За законом покупцями не можуть бути держава, визнана агресором, а також юридичні особи, у яких така держава бере участь, і ті, хто знаходиться під контролем таких юросіб, фізособи і юрособи країни-агресора.
Крім цього, приймати участь в приватизації українських підприємств заборонено підприємствам, створеним за законами країн, що не співпрацюють з FATF, фізичні та юридичні особи, проти яких діють санкції.
Учасник конкурсу зобов'язаний подавати інформацію про кінцевого бенефициарного власника. Якщо такого власника немає, повинна бути надана інформація про причини його відсутності.
Документом також встановлено, що за угодою сторін у договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації може передбачатися можливість вирішення спорів в міжнародному комерційному арбітражному суді. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо вибору міжнародного комерційного арбітражного суду, такий спір підлягає остаточному вирішенню шляхом арбітражу у відповідності з Арбітражним регламентом Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма.
Нагадаємо, 2 березня президент Петро Порошенко підписав закон про приватизацію.
Верховна Рада ухвалила законопроект про приватизацію №7066 у другому читанні і в цілому 18 січня цього року.