Наступною жертвою політичного тиску на Національний банк України після відставки Якова Смолія стане в.о. глави Катерина Рожкова, а поки президент Володимир Зеленський не призначить незалежного главу Національного банку, МВФ повинен "заморозити" співпрацю з Україною і зажадати достроково погасити кредити.
Про це в інтерв'ю виданню The Central Banker заявила колишня глава НБУ Валерія Гонтарєва, яка очолювала регулятор якраз перед Смолієм.
На її думку, без серйозного тиску з боку МВФ Зеленський, найімовірніше, призначить керівником Нацбанку людини з оточення олігарха Ігоря Коломойського.
"Я не здивована, що він (Яків Смолій - ред.) пішов: тиск став нестерпним. Тиск був постійним, як з боку уряду, так і з боку союзників Коломойського в парламенті, таких як пан Дубинський", - сказала Гонтарєва.
Вона наголосила, що МВФ і країни великої сімки багато говорили про необхідність поважати незалежність Національного банку, але ці слова не дали жодного результату.
"Коли йде у відставку глава центробанку, одних заяв недостатньо. Щоб захистити реформи, які ми вже провели, МВФ повинен заявити, що не буде проводити виплати Україні, поки Зеленський не призначить керівника, здатного захистити реформи. Транші МВФ надавалися Україні під гарантії, що центральний банк буде залишатися незалежним, і економічні реформи триватимуть. Якщо ці умови не виконуються, МВФ повинен зажадати від України достроково повернути надані раніше кредити", - сказала ексглава НБУ.
Гонтарева вважає, що команда Зеленського "... обдурила МВФ. Вони почекали, поки надійде перший транш від МВФ, а після цього почали тиснути на Смолія".
"Кращою кандидатурою на пост глави НБУ я вважаю Катерину Рожкову, справжнього професіонала і реформатора. Але ці якості означають, що Рожкова буде їх наступною метою", - впевнена Гонтарєва.
Серед інших оптимальних кандидатів на посаду вона назвала Владислава Рашкован і Олександра Писарук. При цьому, висловила сумніви, що вони погодяться очолити Нацбанк, тому що «ніхто не хоче бути камікадзе".
Як повідомлялося, 1 липня голова правління НБУ Яків Смолій написав заяву про відставку. Свій крок він пояснив систематичним політичним тиском, що не давало йому ефективно виконувати посадові обов'язки. Незадовго до написання заяви Смолій повідомляв про плани керувати Нацбанком до 2025 року - терміну закінчення підписаного в 2018-му семирічного контракту.
2 липня Володимир Зеленський вніс до Ради подання, і наступного день парламент 268 голосами «за» звільнив голову НБУ.
Після звільнення Смолія НБУ тимчасово керуватиме його заступниця Катерина Рожкова. Правління НБУ підтримало голову, підтвердило факти тиску і повідомило про готовність продовжувати роботу для підтримки макроекономічної стабільності.
Серед основних претендентів на нового голову діючий голова правління «Укргазбанку» Кирило Шевченко.
Наступного дня профільний комітет Ради підтримав відставку голови НБУ, проти голосували лише депутати від «Голосу» і «Європейської Солідарності».
В Офісі президента запевнили, що забезпечення незалежності НБУ залишається «безумовним пріоритетом» глави держави.
Посли країн «Великої сімки» прокоментували відставку голови Нацбанку через кілька годин після офіційного оголошення про рішення Смолія. Посли G7 відзначили, що незалежність Нацбанку є фундаментальним досягненням для України. Саме це сприяло економічному зростанню і врятувало збанкрутілий банківський сектор. З аналогічним заявою виступив МВФ.
Заява Якова Смолія про відставку стала наслідком тривалого тиску з боку Офісу президента. Каменем спотикання стали питання емісії та повернення грошей Ігорю Коломойському і братам Суркісам. Детальніше про обставини і прогнозовані наслідки відставки голови НБУ читайте в статті Юлії Самаєвої «Між Банковою і Нацбанком» у ZN. UA.