Згідно з рішенням комісії Митного союзу, ці заходи стосуватимуться сталевих (діаметром до 820 мм) і нержавіючих труб з України, а також поліамідної технічної нитки (скловолокно), столових приладів, машинобудівних кріплень і кріпильних виробів.
«В основному ці заходи було введено в Росії. Тепер їх дію буде поширено на Білорусь і Казахстан. Єдине виключення - скловолокно, це білоруська ініціатива», - розповіло виданню джерело у Мінекономрозвитку (МЕРТ).
Фактично українську продукцію тепер буде витіснено з ринків Казахстану і Білорусії, впевнені експерти. «Введенням мита на українські товари скористаються російські конкуренти, які отримають можливість наростити свою присутність у Казахстані та Білорусі», - вважає заступник керівника департаменту з питань гірничо-металургійного комплексу «Держзовнішінформу» В'ячеслав Попов, пише "Коммерсант Украина".
Швидше за все, цим дії МС проти України не обмежаться, вважає голова підкомітету Верховної ради з питань міжнародної економічної політики Олексій Плотніков (Партія регіонів). «Якщо країни, які входять до Митного союзу, є єдиним економічним цілим, то вони мали синхронізувати проведені захисні заходи. Швидше за все до 1 липня (початок дії МС - ред.) ми побачимо ще й інші кроки, які можна назвати недружніми щодо країн, які не входять до союзу», - зазначає О.Плотніков.
У свою чергу, у МЕРТ позицію з даного питання ще не сформували, говорить джерело видання. Але, за словами уповноваженого Кабінету міністрів щодо співробітництва з РФ, країнами СНД та ЄврАзЕС Валерія Мунтіяна, це питання буде обговорюватися під час зустрічі прем'єр-міністрів України та Росії 7 червня. «Зараз у Митному союзі обговорюється багато ініціатив. Але ніяких рішень до 7 червня прийнято не буде, а на двосторонній зустрічі, можливо, знайдеться компроміс», - пояснив він. Справа в тому, що для набуття рішенням МС чинності уряди Росії, Білорусії і Казахстану повинні ще укласти відповідні міжнародні договори з Україною, розширивши на всю територію МС сферу дії Угоди про регулювання постачань деяких видів сталевих труб, підписаної МЕРТ РФ та Мінекономіки України.
Разом з тим, на думку О.Плотнікова, Україна може застосувати відповідні санкції до членів союзу. «Адже ми теж можемо поширити дію захисних заходів щодо продукції однієї з країн Митного союзу на всю організацію. Думаю, у результаті ми будемо змушені сісти за стіл переговорів і домовлятися про скасування частини обмежень», - вважає він.
Жорсткі заходи проти українського експорту є відповіддю на небажання України вступати до Митного союзу, впевнений директор економічних програм Центру ім.Разумкова Василь Юрчишин. «Російське керівництво неодноразово заявляло, що без вступу до МС Україну очікує введення обмежень проти експорту», - відзначає експерт. З такими висновками погоджується і заступник голови комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Сергій Терьохін («БЮТ-Батьківщина»): «Синхронізація захисних заходів Митним союзом - нормальний процес. Але зараз ми бачимо, що рішення приймаються лише на користь російських виробників».
