За весь час після деокупації північних областей України на відновлення постраждалого внаслідок бойових дій житла та інфраструктури з держбюджету виділили лише 5% від необхідного, а закон про компенсації восьмий місяць лежить у комітеті. Водночас у Міністерстві громад і територій заявляють, що «міністерство постійно ініціює зміни до законодавства, аби прискорити процес відновлення».
Як нагадує в своєму матеріалі для ZN.UA «Математика відновлення. Півтора мільярда гривень на вікна у зруйнованому Ірпені — це багато чи мало?» Інна Ведернікова, напередодні звільнення з міністерства вже колишній його очільник Олексій Чернишов, який за сприяння заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка очолив НАК «Нафтогаз України», назвав ситуацію з відновленням/ремонтом пошкодженого та зруйнованого житла «безпрецедентно складною».
Тим не менше в Мінрегіоні вважають, що «в рамках своєї компетенції і законодавства сприяють максимально швидким темпам відновлення житла, сприяє місцевій владі в координації роботи та виділенні фінансування з Державного бюджету, а також у налагодженні зв'язків із закордонними донорами».
Водночас за період з 24.02.2022 по 24.10.2022 орієнтовна кількість пошкоджених і/або зруйнованих інфраструктурних об'єктів по Україні становить понад 159,4 тисяч.
Число постраждалих житлових багатоповерхових будинків складає — 16 577 об'єктів (у тому числі пошкоджених — 8932, зруйнованих — 7645).
Також потребують відновлення 125 688 приватних садиб (у тому числі пошкоджених — 45260, зруйнованих — 80428).
Уряд у квітні-травні 2022 року виділив із Резервного фонду державного бюджету 1,45 млрд грн для виконання нагальних робіт із відновлення пошкоджених об'єктів: Житомирській ОВА (100 млн грн), Київській ОВА (400 млн грн), Сумській ОВА (250 млн грн);Чернігівській ОВА (250 млн грн), Харківській ОВА (250 млн грн), Київській МВА (200 млн грн).
Так, за інформацією Мінрегіону, на сьогодні завершено виконання першочергових відбудовних робіт, куди, зокрема, входять заміна та встановлення вікон і дверей, ремонт фасадів, дахів і покрівель, на 2453 об'єктах загальною вартістю 940 121 тис. грн, зокрема: у Житомирській області — на 1039 об'єктах (86 030 тис. грн); у Київській— на 734 об'єктах (274 319 тис. грн); Сумській — на 269 об'єктах (173 910 тис. грн); Чернігівській — на 151 об'єкті (159 706 тис. грн); у Харківській області — на 259 об'єктах (246 124 тис. грн).
Також в цих регіонах тривають ремонтні й відбудовні роботи ще на 711 об'єктах.
«При цьому сумарно 500 млн грн ще не освоєно з травня, що прямо вказує на нежиттєздатність ухваленого урядом механізму виконання першочергових робіт, а також нездатність низки громад швидко освоювати ресурси», - зазначає Інна Ведернікова.
Також уже восени уряд додатково виділив 1,3 млрд грн для Київської (600 млн грн) і Харківської (700 млн грн) областей, які теж буде спрямовано на першочергові роботи з відновлення пошкоджених об'єктів, зокрема на їх капітальний ремонт і реконструкцію, а Київській ОВА виділили понад 320,4 млн грн субвенції на придбання будівельних матеріалів для виконання першочергових аварійно-ремонтних робіт на об'єктах, пошкоджених унаслідок бойових дій».
Тим не менше кошти освоюють дуже повільно, а більшість власників пошкодженого житла до зими так і не діждались допомоги від держави у його відновленні.
Більше про те, чому держава не допомогла людям навіть там, де зробити це було найпростіше, щоб вони могли зимувати у своїх домівках та квартирах читайте у матеріалі.