У документі Міненерго РФ щодо наслідків санкцій для нафтової галузі, вірогідно, зумисне згадується багато заходів. Оскільки попереду «розпил» бюджету державної «Роснефти» та місцевих «бюджетів розвитку» арктичного регіону, де будуть прокладатись трубопроводи, будуватися нафтопорт, уся супутня інфраструктура в екстремальних кліматичних умовах Арктики. Про це пише Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» у матеріалі «Навіщо Міненерго Росії (дез) інформує Кремль».
«А це означає, що можна встановлювати спеціальний підвищуючий коефіцієнт витрат на виконання робіт і спокійно списувати мільярди за роботи які реально обійдуться на порядок дешевше. Путінська клептократія в законі і в дії. Кооператив «Озеро», очевидно, готує собі нову годівницю. З Путіним чи без Путіна, але з війною в Європі, яка все спише», - пише автор.
Створюється враження, що документ від Міненерго РФ з розряду дезінформаційних, передусім, для Кремля, який за давньою радянсько-російською традицією має почути те, що він хоче чути, тобто, західні санкції не працюють, ми усе імпортозамістимо та збудуємо самі. Ну і за межі РФ робиться відповідний злив інформації у такий спосіб, щоб деякі документи, на вигляд закритого характеру, потрапляли за рубіж для «ретельного аналізу» з тим, щоб підштовхнути «недружні країни» до потрібного Кремлю висновку – санкції не працюють, їх потрібно переглядати.
«Але, насправді, такого роду документи дозволяють зробити основний висновок – санкції працюють і дошкуляють, хоча самі по собі не здатні зупинити агресора. Тому потрібне посилення санкційних режимів, особливо тому, що Кремлю, із-за слабкодухості європейського політикуму, вдається пробивати різні дірки та прокладати «обхідні маршрути». В Міненерго РФ чудово розуміють, що санкції працюють, тому й не дали прогнозу на 2023 та 2024 р.р., бо це може розлютити кремлівського фюрера. Тому краще намалювати «світле майбутнє» на 2030 рік. Міністр Ніколай Шульгінов переконаний, що в Кремлі на той час буде інший персонаж», - вважає автор.
З іншими матерівалами Михайла Гончара, президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», можна ознайомитися за посиланням.