Результати аудиту підприємств зі статусом критично важливих для економіки України показали зловживання лише у 5% випадків. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Зокрема, виявлені наступні зловживання:
- Деякі підприємства після отримання статусу критичності знижували зарплати працівникам.
- Знайдено випадки штучного збільшення кількості заброньованих працівників.
- Недостатньо суворі критерії надання статусу критично важливих підприємств дозволяли можливі маніпуляції.
- Процеси узгодження статусу різнилися залежно від рівня установ (обласний чи державний).
За словами Свириденко, підходи до бронювання оновлено, щоб виключити проблеми, які виявили.
Зокрема, два з трьох критеріїв для отримання статусу критичності будуть обов’язковими. Також обов’язкова середня зарплата працівників має бути не менше 2,5 мінімальних зарплат (20 тис. грн), із виключенням для державних і комунальних підприємств. Крім того, у підприємства не повинно бути заборгованості зі сплати податків. Моніторинг відповідності підприємств встановленим критеріям проводитиметься щоквартально. І у разі порушень критичний статус може бути анульовано.
Свириденко зауважила, що бронювання є необхідним для підтримки економіки під час війни. Зокрема, за її словами, лише 12% підприємств мають статус критично важливих, але вони генерують близько 67% доходів українського бізнесу.
Заброньовані працівники таких підприємств у 2022-2023 роках забезпечили податкові надходження, що еквівалентні витратам на одного військового (1,2 млн грн на рік). Тому збереження критично важливих підприємств дозволяє підтримувати фінансування армії та економіки.
Бронювання працівників відновиться після 1 грудня відповідно до постанови уряду №1332 від 22 листопада.
Раніше повідомлялося про те, що відстрочки від мобілізації, надані Мінекономіки через "Дію", втратять чинність після 28 лютого 2025 року.