Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відмовляється від розробки методики визначення біржового курсу цінних паперів. З ініціативи чиновників, восени до закону буде включена норма про використання курсу тієї біржі, на якій проходять найбільші обсяги угод. Однак не всі організатори торгів підтримують таку ініціативу, пише "Коммерсантъ-Украина".
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) повідомила про свої пропозиції, які будуть подані до законопроекту №2037, прийнятого за основу 18 червня. НКЦПФР пропонує відмовитися від розробки документа, що визначає механізм розрахунку біржового курсу та ринкової вартості акцій, які торгуються на декількох фондових біржах. "Ми прямо в законі зафіксуємо, що береться тільки курс тієї біржі, на якій обсяг торгів більший", - сказав директор департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов.
Ця норма важлива для керуючих фондами, оскільки біржовий курс дає можливість визначити вартість цінних паперів у їхніх портфелях. Більше того, ринкова вартість використовується при угодах публічними акціонерними товариствами (ПАТ), чиї акції обертаються на біржі. Ст.68 закону "Про акціонерні товариства" дозволяє акціонерам пред'явити свої папери до викупу в разі незгоди з додатковою емісією, злиттям або укладенням угод. Методика регулятора повинна була дати відповідь на питання, за якою ціною буде проходити викуп, якщо вартість одного і того ж активу на різних біржах відрізняється.
У проекті закону, розглянутому у першому читанні, йдеться, що якщо за останні три місяці біржові курси на різних біржах відрізнялися, вартість акцій визначить наглядова рада або правління емітента. Однак таке трактування створить умови для заниження або завищення вартості паперів в залежності від зацікавленості керівництва компанії при пред'явленні їх до викупу акціонерами. Тому регулятор вирішив уникнути маніпуляцій і приймати у розрахунок тільки обсяг торгів.
На думку голови ради асоціації "Українські фондові торговці" Сергія Антонова, максимальний обсяг торгів - найбільш зрозумілий критерій для визначення майданчика, біржовий курс якого використовувався при оцінці активів. Директор фондової біржі "Перспектива" Станіслав Шишков сказав, що їхній майданчик вже кілька років пропонував таку норму на рівні положення НКЦПФР. "Можна розглядати різні варіанти: максимальний обсяг торгів саме цим цінним папером, максимальний обсяг торгів цим видом цінних паперів, максимальний обсяг торгів в цілому",- зазначив він.
Сергій Антонов упевнений, що закон - більш підходящий для цілей уніфікації такого критерію, ніж рішення НКЦПФР. "Але виникають питання щодо забезпечення пов'язаності та аналогічності підходів до біржового курсу у всіх аспектах законодавства, зокрема мова йде про узгодженість норм законів "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про акціонерні товариства" та "Податкового кодексу",- додав він. У той же час голова правління "Української біржі" Олег Ткаченко вважає, що одним критерієм обійтися неможливо. "Припустимо, пройшла на одній біржі угода на 1 млрд грн. І що тепер виходить, що на цій біржі найбільш правильне ціноутворення? - дивується він.- Потрібно розуміти, що обсяг складається не з однієї-двох операцій, а що папір на біржі має регулярно торгуватися, щоб відбувалося його регулярне ціноутворення. На рівні закону це прописати неможливо. Правильніше підготувати відповідну методику".
Читайте також:
Держава буде заманювати інвесторів на біржі низькими податками
Заради порятунку фондового ринку Бродський зобов'яже бізнес проводити IPO спочатку в Україні