Перший заступник глави Адміністрації президента Олена Лукаш в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» назвала найбільші недоліки ветованого президентом Віктором Януковичем Податкового кодексу.
«Я наведу декілька показових прикладів. Зокрема, у разі, якщо платник податків в адміністративному порядку оскаржує рішення податкового органу, тягар доведення помилковості такого рішення чомусь покладається на платника. Іншими словами, в даному випадку кодекс виходив із того, що податковий орган у відносинах із платником податків апріорі правий, а принципу презумпції невинуватості в державі не існує. Я сплачую податки, утримую податкову службу – і я завжди винна і виправдовуюсь», - пояснила вона.
Крім того, за словами Олени Лукаш, кодекс запроваджував можливість кримінального обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків за результатами перевірки, навіть якщо правомірність результатів цієї перевірки оскаржувалась платником у суді. «Уявіть собі, за фактом ухиляння від сплати податків порушено кримінальну справу, особу засуджено, а через рік отримано рішення суду про неправомірність нарахування податкових сум уже засудженому», - сказала вона.
У ветованому кодексі також йшлось про запровадження правила, за яким сам факт звернення платника податку до суду із позовом на рішення про визначення суми податкового зобов'язання одразу тягне виникнення у нього обов'язку сплатити цю суму.
«Право власності подекуди взагалі ігнорувалось: у кодексі передбачалась можливість установлення платнику податків заборони вчиняти будь-які дії щодо свого майна… У кодексі порушувався встановлений Конституцією принцип, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Кодекс фактично покладав на платника податку відповідальність за додержання законодавства його контрагентом. Тобто відповідати потрібно було «за того хлопця», - зазначила Олена Лукаш.
Вона також підкреслила, що кодекс невиправдано посилював адміністративний тиск на платників податків та нечітко визначав процедури здійснення податкового контролю, що могло призвести до зловживань з боку контролюючих органів. Крім того, кодекс запроваджував нові, в тому числі необґрунтовані, підстави для проведення контролюючими органами перевірок.
«Кодексом податковому органу надавалось право звернення до суду з метою зупинення операцій на рахунках платника податку у випадку його відмови допустити посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки. Таким чином, до платника податків передбачалось застосовувати обмеження його прав ще до проведення перевірки та до встановлення за її результатами факту порушення таким платником податкового закону», - сказала перший заступник глави Адміністрації президента.
Вона додала, що ця норма порушувала фундаментальні засади настання відповідальності особи за протиправні дії і на практиці могла бути використана як засіб обмеження підприємницької діяльності платника податків з боку контролюючих органів.
Детальніше читайте в інтерв’ю з Оленою Лукаш у свіжому номері «Дзеркала тижня».